• Новини
  • Наука
  • Учені розробили електрохімічну підшлункову залозу
3652

Учені розробили електрохімічну підшлункову залозу

Мікрочип на пальці Пантеліса Георгіу.
Мікрочип на пальці Пантеліса Георгіу.

Британські вчені розробили "розумний" інсуліновий насос для хворих на цукровий діабет.

Коли Пантеліс Георгіу і його колеги - біомедичні інженери з Імперського коледжу в Лондоні - хотіли допомогти хворим на цукровий діабет, вони почали із причини захворювання. "Ми запитували себе: як зробити так, щоб підшлункова залоза продовжувала контролювати рівень глюкози в крові?" - згадує пан Георгіу.

Відповідь відома досить добре. Цей орган спирається насамперед на дві популяції клітин: бета-клітини, що виробляють інсулін у тому випадку, якщо рівень глюкози в крові високий, і альфа-клітини, які звільняють гормон глюкагон при низькому рівні глюкози.

"Ми змоделювали їх у вигляді мікрочипа", - говорить учений. Прилад імітує унікальні електричні характеристики альфа- і бета-клітин. Подібний біоміметичний підхід абсолютно суперечить домінуючому сьогодні методу - доставці одного тільки інсуліну за допомогою відносно простої системи.

У невеликому клінічному випробуванні, що стартує на початку нового року, візьмуть участь десять пацієнтів.

У людей із цукровим діабетом першого типу імунна система атакує і вбиває інсулін-секретуючі бета-клітини, що призводить до збільшення в крові глюкози. Згодом глюкагон-виділяючі альфа-клітини теж відмовляються працювати. Таким чином, у хворих час від часу різко знижується вміст цукру в крові, чому мали запобігати альфа-клітини. Цей момент серйозно впливає на якість життя пацієнтів, а в довгостроковій перспективі призводить до ураження серця, нирок і очей. Для того, щоб мінімізувати подібні ускладнення, пристрій Імперського коледжу моделює електрофізіологію обох типів клітин.

Мабуть, це перша спроба з великою точністю імітувати роботу підшлункової залози.

Пристрій складається з електрохімічного підшкірного датчика глюкози, мікрочипа й двох насосів, по одному на кожен гормон. Кожні п'ять хвилин датчик визначає рівень глюкози. Якщо він високий, кремнієві бета-клітини генерують сигнал, що пускає в хід двигун, який штовхає шприц із інсуліном доти, поки датчик не буде вдоволений і бета-клітини не замовкнуть. Точно так само відбувається ін'єкція глюкагону.

Треба було врахувати, що дві клітинні популяції поводяться зовсім по-різному. Альфа-клітина реагує на різкі перепади напруги. Коли концентрація глюкози опускається нижче певного порогу, електричний потенціал на мембрані клітини швидко піднімається й падає, випускаючи дискретну кількість глюкагону. Печінка виявляє глюкагон і у відповідь відчиняє свій склад глюкози. Чим сильніше падає рівень глюкози, тим швидші перепади й тем більше виділяється глюкагонк. Бета-клітини, навпаки, прагнуть реагувати на сплески напруги, що перемежовуються періодами низьковольтного "мовчання".

Подібна подвійна конструкція у квітні була представлена американськими дослідниками з Бостонского університету, Массачусетської клінічної лікарні й Гарвардської медичної школи. Однак цей пристрій заснований на випереджувальному контролі, а не копіює поведінку реальних клітин.

Нагадаємо, що Росія стала першою країною, яка дозволила пересаджувати людям клітини свиней.

 

 

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.