Верховна Рада і партії 2020-06-27T04:03:43+03:00
Українські Новини
Україна провалила виконання Стратегії Ради Європи щодо прав дитини, – Льовочкіна

Україна провалила виконання Стратегії Ради Європи щодо прав дитини, – Льовочкіна

Юлія Льовочкіна, Рада Європи, ОПЗЖ, Стратегія щодо прав дитини
Юлія Льовочкіна. Фото: прес-служба
Юлія Льовочкіна. Фото: прес-служба

Народний депутат України від фракції "Опозиційна платформа - За життя" (ОПЗЖ), член Регламентного комітету Парламентської асамблеї Ради Європи Юлія Льовочкіна заявила, що Україна провалила виконання Стратегії Ради Європи щодо прав дитини. Політик нагадала, що захист дітей, їх прав і свобод - важливий пункт порядку роботи Ради Європи. У 2016 році в рамках організації була розроблена і прийнята третя Стратегія щодо прав дитини на 2016-2021 роки.

Про це йдеться на офіційносу веб-сайті ОПЗЖ.

"Станом на сьогодні Україна провалила виконання Стратегії Ради Європи щодо прав дитини та навряд чи встигне надолужити згаяне до 2021 року. А тут важливо враховувати, що загрози, з якими стикаються діти, не тільки не зменшуються, але й збільшуються. Існує чітка закономірність: нові реалії – нові виклики гарантування прав дитини. Яскравим прикладом є COVID-19, в зв'язку з яким у 4 рази збільшилися випадки домашнього насильства в Україні", – зазначила нардеп.

За її словами, Стратегія Ради Європи визначає п'ять пріоритетів для 47 держав-членів організації щодо гарантування прав дітей. Це рівні можливості, участь дітей у прийнятті рішень, життя без насильства, дружнє до дитини правосуддя, права дитини в цифровому середовищі.

"Якщо реалізація перших двох пріоритетів – рівні можливості та участь дітей у процесі прийняття рішення – є проблемними для всіх держав-членів Ради Європи, то в досягненні трьох інших більшість країн досягли значного прогресу. На відміну від України", – підкреслила Льовочкіна.

Вона зазначила, що, згідно зі статистикою, насильство стосовно дітей, зокрема, сексуальне насильство та експлуатація, залишається однією з найбільш масштабних груп порушення прав дитини. Щорічно до 1 млрд дітей у віці від 2 до 17 років стають жертвами фізичного, психологічного та сексуального насильства. За її словами, 23 держави-члена Ради Європи розробили національні плани дій в даній сфері, грунтуючись на принципах, стандартах і рекомендаціях Ради Європи. В Україні відповідного плану досі немає.

Також Льовочкіна зазначила, що іншою важливою проблемою для України залишається забезпечення дружнього до дітей розслідування злочинів і правосуддя.

"Як і раніше, порядок проведення досудового розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми, і злочинів проти неповнолітніх регламентується загальними положеннями, що застосовуються до дорослих, без врахування інтересів дітей. Більше того, судді не проходять належної підготовки в частині ставлення до неповнолітніх учасників процесу", – пояснила політик.

У контексті прав дитини в цифровій сфері політик звернула увагу на те, що в законодавстві України відсутні положення, які передбачають кримінальну відповідальність за пособництво чи підбурювання неповнолітніх через Інтернет до дій сексуального характеру.

"У листопаді 2019 року був заявлено, що Україна планує розробити національну стратегію протидії сексуальному насильству щодо дітей в Інтернеті. Май 2020 року. Стратегії в України так й немає", – нагадала вона.

"Очевидно, що для ефективного захисту прав дітей потрібна політична воля, а також комплексний підхід – в першу чергу, це прийняття Національної стратегії і Плану дій щодо викорінення даної проблеми. Бо складається ситуація: у Ради Європи План дій для України є, а в Україні для України – ні. І якщо за станом на зараз ми провалили виконання третьої Стратегії з прав дитини, то важливо зробити роботу над помилками та надалі показати себе як держава, яка несе відповідальність перед своїми маленькими громадянами", – резюмувала Юлія Льовочкіна.


Новини

ok