24 березня 2020, вівторок, 13:13 371

Чи має право "Муніципальна варта" перевіряти документи і не пускати в тролейбус, - ЗМІ

Павло Твердохліб

Муніципальна варта. Фото: wikipedia.org

З понеділка у Києві діють жорсткі обмеження на транспорті. Більшість маршрутів по місту скасовані. На тих, які працюють, проїзд дозволений за спецперепустками або робочими посвідченнями, які доводять необхідність перебування на службовому посту. В салон пускають максимум 20 осіб і обов'язково в масках. За виконанням карантинних вимог стежить поліція і представники "Муніціпальної варти" - організації, яка позиціонує себе як охоронці громадського порядку.

Інформація про те, що влада частково передана в руки активістів, дещо стривожила киян. Багатьом згадався 2014 рік, коли різні "самооборони" фактично займалися самоуправством в місті. "КП" в Україні" вирішила дізнатися, які у кого права.

Участь "Муніціпальної варти" в забезпеченні карантинних заходів обумовлена в протоколі спеціальної комісії Київської міськдержадміністрації, яка займається противірусними заходами. Сенс в тому, що силами однієї поліції весь транспорт не проконтролювати. З одного боку, це правильно, з іншого - "вартові" заробили собі неоднозначну репутацію. Прославилися не стільки тим, що наводили порядок на вулицях, скільки боротьбою з бомжами і кишеньковими злодіями. Причому останніх вишукували виключно серед представників ромів, через що заробили звинувачення в расизмі.

Багато членів "Муніціпальної варти" перебувають або перебували в ультраправій організації "С14", були представниками самого радикального крила "Свободи" і, по суті, не так багато співпрацювали з поліцією, оскільки мали свої погляди на такі поняття, як порядок і справедливість.

Офіційно в київській поліції кажуть: "Муніціпальну варту" влада залучила тільки для підтримки карантину на транспорті. Неофіційно допускають, що браві хлопці можуть перевищувати свої повноваження, як це вже траплялося.

З 2000 року в Україні діє закон "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону". Представникам громадських формувань, які зареєстровані в такій якості, дозволено носити і застосовувати спецзасоби до порушників. Доставляти порушників в дільниці і навіть складати адміністративні протоколи, якщо "громадські працівники" пройшли спеціальне навчання.

- За задумом такі громадські формування мали підмінити собою поширені за радянських часів добровільні народні дружини (ДНД), - розповів нам один із співробітників поліції. - Але на ділі вийшло не зовсім так. Маршрути ДНД контролювалися міліцією, наручники і кийки якщо і вдавалося, то теж тільки в райвідділах. А в наш час більшість формувань створюються самі для себе або для захисту якихось інтересів. Поліція такі групи систематично не контролює. Тим більше у випадку з "Муніціпальною вартою" в Києві.

Однак стримуючі механізми є, і про них розповів адвокат юридичної фірми "Ільяшев і партнери" Костянтин Кривенко.

Члени громадських формувань не можуть повністю підміняти собою функції поліції. У патрулі вони повинні працювати з представниками закону, але в разі надзвичайної ситуації можуть отримати окрему рознарядку. В цьому випадку мають право зупинити підозрілого перехожого для перевірки документів, але не мають права проводити огляд речей. Для цього зобов'язані викликати поліцію. Якщо зіткнулися з самоуправством, самі викликайте поліцію на місце.
Сучасні "дружинники" мають право припинити порушення та затримати порушника до приїзду поліції або доставити до райвідділу. Або затримати за непокору в разі відмови пред'явити документи.

Якщо людину силою доставили в райвідділ, а він виявився не винен, активіст може понести кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі. Заява про це пишеться тут же в райвідділі поліції.

Застосовувати спецзасоби представник громадського формування може тільки після попередження або у разі, коли оточуючим людям або йому самому загрожує небезпека. Якщо застосування спецзасобів визнають неправомірним, загрожує кримінальна відповідальність за перевищення повноважень. Так само, до речі, як і співробітнику поліції.
Члени громадських формувань можуть чергувати на блокпостах разом з поліцією, але не мають права самостійно зупиняти і оглядати автомобілі (як в 2014-му це робила самооборона). Не мають права на зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї.
Громадські формування з охорони громадського порядку повинні укласти меморандум з поліцією, вести реєстр своїх членів і видавати посвідчення.
При спілкуванні з громадянами добровільні помічники поліції зобов'язані представлятися і показувати свої посвідчення. Якщо документи викликають сумнів, викликайте поліцію.

До цього варто додати, що основне завдання громадських формувань з охорони порядку зводиться до роз'яснювальної роботи, а не до прояву силових заходів. Для більш серйозних заходів вони повинні викликати поліцію.