Суспільство 2020-04-05T04:06:58+03:00
Українські Новини
Василь Хрущ: Негатив навколо земельної реформи – через недовіру до правової системи держави

Василь Хрущ: Негатив навколо земельної реформи – через недовіру до правової системи держави

Земля, Фермер, Село, земельна реформа, Сільське господарство, Василь Хрущ
Василь Хрущ. Фото: Facebook
Василь Хрущ. Фото: Facebook

Як уберегти селян-землевласників від маніпуляцій шахраїв та крупного бізнесу розповідає адвокат та експрокурор Василь Іванович Хрущ.

Земельна реформа стала своєрідною "вакциною" від "турборежиму" у новій Верховній Раді. Її розгляд буквально паралізував роботу парламенту, а разом з тим – і усі законотворчі процеси у нашій країні. В останній місяць Верховна Рада практично зникла з інформаційного простору. Щоб спонукати її ухвалювати бодай якісь рішення, президенту доводиться навіть скликати позачергове засідання. Темпи роботи Ради демонструють: до розгляду самого закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" прийдуть не раніше травня. Та, не зважаючи на затримки, зупинити земельну реформу навряд чи вдасться, адже необхідність змін у цій сфері назріла давно. Мораторій фактично порушує право власників на землю. І це визнав навіть Європейський суд.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель діє у нашій країні вже близько двох десятиліть. Нині частина політиків переконують, що він, мовляв, захищає право власності українських селян. Та, насправді, це далеко не так. Адже окрім заборони продавати землю, її не можна використовувати як заставу для кредиту, чи міняти цільове призначення.

"Це суттєво обмежує можливості землевласника. А дрібним фермерам, які хочуть розвивати власне господарство, створює штучні перепони для розширення бізнесу. Наразі земельний пай можна лише здавати в оренду (мінімум на сім років), обмінювати на іншу земельну ділянку, чи лишати у спадщину. Ринок оренди – не конкурентний. Люди, які за своїм віком або станом здоров’я не можуть обробляти землю, змушені віддавати її орендарям за ту суму, яку їм пропонують. В середньому це всього 37 доларів за гектар. Та ж сама ситуація і у мешканців міст, які успадкували земельні ділянки у селах. Майно нібито є, але водночас воно приносить більше турбот, ніж заробітку", – говорить Василь Іванович Хрущ.

На думку адвоката, єдине, в чому мораторій допомагає селянам, вони справді практично не можуть втратити право власності на землю без власного відома. Якщо, наприклад, документи на продаж квартири зараз можна підробити, а потім через суд і хабарі позбавити людину майна, то відібрати землю таким чином практично неможливо.

Державі, в свою чергу, мораторій дозволяє формально "прив’язати" селян до місця проживання. З позиції багатьох чиновників, через те, що селяни не можуть продати землю, на вилучені кошти вони не можуть купити майно у місті, а тому переїхати. Це нібито не дозволяє більшості сіл зникнути. Та цей аргумент досить сумнівний, адже селяни все одно виїжджають. Якщо не у міста, то за кордон. А села, де нема можливостей для заробітку, і нині вимирають.

Тому, мораторій несе для держави все ж більше негативу. Не зважаючи на заборону, земельні паї все одно продають і купують, але через чорні схеми.

"Наприклад, у людини створюють фіктивний борг, який вона не віддає у визначений термін. А потім, забирають пай через суд, нібито як компенсацію. Або ж інший варіант, люди похилого віку передають ділянку за договором довічного утримання. Якщо б при відкритому ринку держава отримувала відсоток від продажів, то від таких угод не отримує нічого", – розповідає експрокурор Василь Хрущ.

Він упевнений: найбільшу користь мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення приносить крупним аграрним магнатам. Зараз вони можуть собі дозволити брати землі в оренду за безцінь, чи купувати їх в обхід закону за ціною суттєво нижчою ринкової. На практиці, земля експлуатується, селяни не можуть розвивати свій бізнес, а село – занепадає.

Якщо до запровадження вільного ринку землі підійти максимально продумано, то він справді вирішить всі вищезгадані проблеми землевласників та держави. Селяни отримають вибір: продати пай і вкласти кудись вилучені кошти, чи купити ще паї та розвивати фермерське господарство. Ціна землі, як зазначив заступник міністра економіки Тарас Висоцький, може сягати до 2200 доларів за гектар. Держава ж отримає не малий прибуток від продажів.

Натомість вільний ринок ускладнить життя крупним аграріям. Селяни більше не будуть зацікавлені в оренді за копійки. Землю доведеться або орендувати за ринкову вартість, або купувати, а важливу роль у формуванні ціни відіграватимуть самі власники.

До другого читання в закон щодо обігу сільськогосподарських земель внесли рішення багатьох проблем, що викликали дискусії навколо відкриття ринку. Зокрема, закон забороняє купувати паї іноземцям та юридичним особам, власником яких виступає іноземний капітал. Це іде у розріз з основними "страшилками" популістів про землю, за якими щойно ринок відкриється, нас усіх "скуплять за безцінь, як рабів". Також позитивним моментом є те, що встановлюється мінімальна ціна на землю (за підрахунками уряду – 25-30 тисяч гривень за гектар). Продати землю не можна буде дешевше її ринкової вартості. Шахраям та нечесним бізнесменам не вдасться викупити ділянки у пенсіонерів за безцінь.

Водночас законопроект не враховує ряд юридичних моментів, які якраз ускладнюють продаж землі за ринковими цінами та й узагалі відкривають можливості для шахрайства.

За даними експрокурора Василя Хруща, приблизно 70% сільськогосподарських земель зараз перебувають в оренді. За законом "Про оренду землі", орендарі мають право на першочерговий викуп цих паїв. Якщо врахувати, що переважно договори оренди укладалися довгостроково, на 50 років, то продати землю на вільному ринку селяни зможуть не скоро. Єдиний варіант для них – продати землю тому ж орендареві за ту суму, яку він запропонує (ймовірно, мінімальну). Водночас, докупити паї не зможуть дрібні землевласники. Адже через те, що кількість доступних до продажу ділянок може виявитися суттєво меншою за кількість охочих їх купити, ціни на землю "злетять" та будуть по кишені лише власникам-олігархам. Цю проблему можна було б вирішити, надавши першочергове право викупу землі державі. Для цього необхідно створити Земельний банк. Але поки закон цього не передбачає.

Другий важливий момент. Закон має обмежити створення земельних монополій. Зокрема, можна придбати не більше 10 тис гектар в одні руки. Водночас, він не створює необхідних перепон для масової скупки землі через підставних осіб. І до того ж, у другому читанні з законопроекту зникла норма про обмеження продажу земель в одні руки на місцевому рівні. Попередньо пропонували, щоб один власник не міг придбати більше 35% території громади. Зважаючи на те що 25% ОТГ мають площу меншу за 10 тис гектарів, може статися так, що вся земля в межах громади буде в руках одного бізнесмена.

"Ми створимо цілий клас місцевих "князьків", які, володіючи землею, змусять усе ОТГ, органи виконавчої влади, правоохоронців працювати виключно на свої потреби", – впевнений Василь Хрущ.

Разом із тим вільний ринок землі у сучасних суспільно-політичних умовах відкриває шлях до численних маніпуляцій. Може виникнути окрема категорія "чорних реєстраторів", які допоможуть відчужувати та продавати землі без відома власника. Земля багатьох селян нині належним чином не оформлена, а ділянки не сформовані, що знову ж дає простір для шахрайства. Поки судова реформа не доведена до кінця, а порядок роботи реєстраторів не відрегульований, права власників землі фактично лишаються не захищеними. Негатив навколо земельної реформи, великою мірою, через недовіру до правової системи держави. Тому, на мою думку, варто забезпечити селянам-землевласникам доступ до належної юридичної допомоги, можливо, навіть передбачити консультації нотаріуса за державний кошт. Власникам землі необхідно роз’яснити їх права, убезпечити від шахрайських дій та допомогти відстояти адекватну ціну своїх паїв.

"Нині ж селяни опиняються віч-на-віч з перепонами нового ринку, оточені старими популістичними "страшилками". І ціною цього може бути монополізація земель", – резюмує адвокат Василь Хрущ.


Новини

ok