Найбільший британський незалежний благодійний фонд Charities Aid Foundation уперше оприлюднив рейтинг країн за рівнем розвитку приватної благодійності. Україна зайняла один з останніх рядків рейтингу, випередивши Бурунді й Мадагаскар.
Опитані організацією по всьому світу респонденти відповідали на три питання: чи жертвували вони гроші благодійним організаціям, чи займалися волонтерською роботою та чи допомагали прямо тим, хто цього потребує.
Лідерами рейтингу стали Австралія та Нова Зеландія. І та, і інша країни мають тривалу історію добродійності, традиціям якої залишаються вірні донині. Дуже важливо й те, що щедрість громадян цих країн знаходить підтримку на державному рівні, зазначають автори рейтингу.
Україна ж перебуває в самому кінці списку. Наша країна поділяє 147-149 місця із Грецією та Сербією. Трохи попереду виявилася Росія, яка посіла 138 місце.
Низький рейтинг України, як, утім, і Росії, а також Білорусі, Молдови, Литви та багатьох інших країн колишнього СРСР пояснюється насамперед ментальністю населення. За десятиліття радянської влади було ретельно викорчувано всі традиції добродійності.
Крім того, історія філантропії в Україні грішить частим використанням усіляких благодійних фондів для відмивання грошей, що відбило бажання в тих, хто хотів би допомагати людям, які цього потребують, нести гроші в ці організації.
До того ж, чинне законодавство не стимулює приватну філантропію. У ньому не прописано прийняті в сучасному світі схеми роботи благодійних фондів з донорськими грошима. Численні спроби внести зміни до закону закінчувалися фіаско. Наразі охочі робити добрі справи постають перед таким парадоксом: добродійника від податку звільнено, а от благоодержувача - ні. Зрозуміло, що той, хто дає сім’ї хворої дитини гроші на купівлю, наприклад, інвалідного візка, платить податок за благоодержувача.
Тому, відповідно до рейтингу, тільки 8% населення України роблять донорські пожертвування в благодійні фонди, а 28% воліють допомагати тим, хто цього потребує, прямо.
Втім, в усьому світі 45% людей надають пряму допомогу. Це найпоширеніший вид добродійності в 9 з 13 регіонів світу. Така картина в Африці, Азії, а також у Центральній і Південній Америці.
Найвищий показник прямої допомоги - у Ліберії: 76% ліберійців регулярно надають підтримку безпосередньо тим, хто цього потребує. І лише 8% населення щомісяця жертвують гроші на добродійність.
У цілому ж по світу грошові пожертвування робить 30% населення. Волонтерською роботою займається у світі близько 20% населення.
Укладачі рейтингу вирішили простежити, наскільки ступінь задоволеності людини якістю життя (або "щастя") впливає на її благодійні вчинки. Для цього респондентів запитували, наскільки вони задоволені своїм життям у цей момент. Виявилося, що взаємозв'язок "щастя - добродійність" сильніший, ніж взаємозв'язок між відсотком благодійних пожертвувань і рівнем добробуту. Тобто людина, яка живе в "щасливій" країні, більш схильна жертвувати гроші благодійним організаціям, ніж та, яка живе в "багатій" країні.
Крім того, рейтинг показав ще кілька цікавих взаємозв'язків. Наприклад, чим старшими ми стаємо, тим охочіше жертвуємо на добродійність. Разом з тим у більшості країн жителі старше від 50 років менш схильні допомагати тим, хто цього потребує, прямо. А найактивніша група добродійників, які допомагають прямо, - люди від 35 до 49 років.
Нагадаємо, у попередньому рейтингу добродійності від CAF Україна зайняла ще нижчу позицію, ставши 150-ю.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.