Наука 2019-05-23T04:02:31+03:00
Українські Новини
Альтернативний вид стародавніх людей жив у горах Тибету, хоча раніше вчені вважали це неможливим

Альтернативний вид стародавніх людей жив у горах Тибету, хоча раніше вчені вважали це неможливим

Тибетська печера. Фото: університет Ланчжоу
Тибетська печера. Фото: університет Ланчжоу

Вчені знайшли докази того, що стародавні люди, яких називають денисівськими, жили високо в горах в Тибеті, повідомляє "BBC Україна" з посиланням на журнал Nature.

Раніше вважалося, що здатність жити в екстремальних умовах була лише в виду Homo sapiens.

На думку вчених, наші пращури передали сучасним людям ген, що дозволяє жити на великій висоті в горах.

Денисівська людина - загадковий вид людини, який жив в Азії до того, як сучасні люди поширилися світом десятки тисяч років тому.

До недавнього часу єдиними знайденими рештками цього виду були кілька фрагментів кісток та зубів з Денисової печери в Алтайському краї в Росії.

Але аналіз ДНК довів, що вони були окремою гілкою родини людини.

Тепер же вчені виявили перші рештки денисівської людини в іншому місці. Це частина нижньої щелепи, знайденої у 1980 році у карстовій печері Байшия, що розташована на висоті 3280 м на Тибетському плато.

Тибет. Фото: университет ЛанчжоуТибет. Фото: університет Ланчжоу

За допомогою уран-торієвого методу датування вчені з'ясували, що вік щелепи становить 160 тисяч років.

Існування доказів проживання прадавніх людей на такій висоті стало для вчених несподіванкою, каже співавтор дослідження Жан-Жак Ублан з Інституту еволюційної антропології товариства Макса Планка в Лейпцигу.

"Коли ми маємо справу з "архаїчними гомінідами", такими як неандартальці, "денисівські люди" та ранніми формами Homo sapiens, відомо, що вони мали обмежені можливості для існування в екстремальних умовах", - заявив Ублан.

Найбільша висота, на якій знаходили рештки цих видів, - 2000 м, каже науковець.

"Таких місць небагато, і це явно місця, куди неандартальці приходили влітку, можливо, для полювання", - розповідає фахівець.

Щодо денисівської людини на Тибетському плато, дослідник каже: "Це плато… І тут. напевно, є достатньо ресурсів для того, щоб люди могли там жити, а не просто час від часу там з'являтися".

Хоча дослідники не знайшли жодних слідів збереженої ДНК у цих рештках, вони змогли отримати білки з одного з корінних зубів, який вони і проаналізували.

"Наш білковий аналіз показав, що щелепа належала популяції гомінід, які були близько спорідненими з людьми з Денисової печери", - розповів співавтор дослідження Фрідо Велкер з Копенганського університету.

Знахідка може бути поясненням, чому люди, яких досліджували в сибірській печері, мали високогірний ген, що захищає від гіпоксії на великій висоті. Для науковців це залишалося загадкою, оскільки Денисова печера розташована на висоті лише 700 м над рівнем моря.

У сучасного населення Тибету, шерп та сусідніх народностей є такий самий варіант цього гену, який вони ймовірно отримали, коли Homo sapiens змішався з "денисівцями" тисячі років тому.

На думку вчених, цей варіант гену, ймовірно, пройшов через позитивний природний відбір:

"Ми можемо припускати, що за життя в таких умовах будь-яка мутація, яка допомагала дихати в бідній на кисень атмосфері, могла зберегтися шляхом природного відбору. Тож саме такий сценарій може пояснити, чому ця мутація досі існує у сучасних тибетців", - каже професор Ублан.

Як повідомляли Українські Новини, в Танзанії реконструювали місце проживання стародавніх людей. Також археологи розповіли про боротьбу первісних стоматологів з карієсом.

Раніше вчені розповіли про раціон людей, що жили 400 000 років тому.


Архів
Новини

ok