ЗМІ 2019-03-19T04:01:46+02:00
Українські Новини
Найбільше погроз отримують ті журналістки, які є авторами розслідувань або працюють на Сході країни, - учасник

Найбільше погроз отримують ті журналістки, які є авторами розслідувань або працюють на Сході країни, - учасники круглого столу в НСЖУ

Протягом минулого року на 50% збільшилася кількість фізичних нападів на жінок-журналісток в Україні. Разом із тим, зросли й онлайн атаки, що найчастіше надходять на адресу працівниць ЗМІ, які займаються журналістськими розслідуваннями, а також висвітлюють події на Сході країни. Як боротися з цією проблемою та до кого можуть звертатися журналістки, які стали жертвами цькування в Інтернеті, дискутували під час круглого столу "Онлайн-безпека журналісток. Загрози і вплив на свободу вираження думок". Захід організувала Національна спілка журналістів України  у партнерстві з Центром розвитку демократії.  

Перший секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ розповідає, що протягом останніх років все актуальнішою стає тема онлайн атак на журналісток та наслідки таких атак.

- На жаль, онлайн атаки на жінок журналісток – не лише актуальна тема для українського суспільства. Подібне явище широко поширене і в Європі, зокрема, західні колеги відзначають, що жінки-журналістки отримують утричі більше погроз через мережу інтернет, аніж чоловіки, - наводить статистику Ліна Кущ. 

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що для Спілки є пріоритетом питання фізичної безпеки журналістів та захист їхній прав.

- Щодня трапляється дедалі більше випадків, пов’язаних із утиском журналістів. І нині атмосфера ворожнечі набуває особливо загрозливих масштабів. Наші міжнародні партнери, зокрема представник ОБСЄ в Україні Арлем Дезір та представники інших міжнародних організацій, відзначають: якщо не боротися із онлайн-атаками на журналістів, то вони переростуть у більш небезпечні прояви, - розповідає Сергій Томіленко. - В умовах нашої країни ми визначаємо дві сумні реалії – онлайн-атаки на журналістів та фізичні атаки. А за підсумками минулого року змушені констатувати, що на 50 відсотків зросла кількість нападів на жінок-журналісток.

Цькування – невід’ємна частина професійного життя журналіста і його не завжди можна відрізнити чи відокремити від фахової дискусії, переконана власкор "Новой газеты" в Україні Ольга Мусафірова.

- Якщо дискусія ведеться на дуже високому нерві, а останнім часом у нашому суспільстві саме так і відбувається, то всі, хто нині працює в медіа, є і суб’єктами і об’єктами цькування, - переконана пані Ольга. - Також зі свого професійного досвіду та зі спілкування з колегами відзначу, що найбільше професійного булінгу зазнають жінки-журналістки, які працюють в зоні АТО. Які мають "нахабність" висловлювати власні, часто гострі й критичні, думки з приводу того, що відбувається на передовій та в "сірій" зоні.

Експертка ГО "Інформаційна безпека" Тетяна Попова розповідає, що й сама за роки професійної кар’єри пережила жорстокий булінг і змушена була навіть писати заяву на звільнення.

- Усе те припало на роки роботи в Міністерстві інформаційної політики: через професійну діяльність на мою адресу стали надходити страшні погрози, що стосувалися життя й безпеки моєї сім’ї, і зокрема дитини, якій на той момент виповнилося лише чотири роки. Тоді змушена була написати заяву до правоохоронних органів, проте належної реакції не було. Тому, переживаючи за власну безпеку, а головне, за безпеку своїх рідних, змушена була піти з роботи, - розповідає пані Тетяна. – А щодо нинішніх реалій, то відзначу: чимало погроз на свою адресу отримують журналістки, які проводять розслідування й оприлюднюють такі матеріали.

За підсумками круглого столу у Національній спілці журналістів України планують підготувати спеціальні рекомендації з онлайн-безпеки жінок-журналісток.


Архів
Новини

ok