ЗМІ 2019-03-08T04:03:21+02:00
Українські Новини
Вважав обов’язком доносити правду, за це і загинув, – мати В’ячеслава Веремія

Вважав обов’язком доносити правду, за це і загинув, – мати В’ячеслава Веремія

У ці дні минає рівно 5 років від дня загибелі Героя України, журналіста В’ячеслава Веремія, який став жертвою нападу тітушок у часи Майдану. На пам’ять про колегу 14 лютого презентовано книжку "Веремій В’ячеслав. Правда життя журналіста", упорядницею якої стала мама В’ячеслава Катерина Аркадіївна. У заході, який організувала Національна спілка журналістів України (НСЖУ), взяли участь рідні В’ячеслава – дружина Світлана, син Максим, сестра Ганна, а також його колеги та актив НСЖУ.

Про це повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

Презентуючи книгу, присвячену пам’яті загиблого журналіста, секретар НСЖУ Зоя Шарикова зачитала рядки з його журналістського блокноту, написані за місяць до смерті в лікарні: "Я пишу з одним оком, бо друге поранене. Якщо в мене не стане й іншого, я буду писати в темряві. Якщо в мене віднімуться кінцівки, я знайду спосіб писати і до останнього подиху. Саме за цим я прийшов на Майдан. Я прийшов за правдою, яку мав донести до людей, бо я журналіст… Мені випала можливість жити і творити, коли викупана в крові Україна тільки зараз почала ставати на ноги й здобувати незалежність: люди втомилися їсти дірочку від бублика, працювати на чужині за безцінь, тихо вмирати в злиднях… А поряд вимуштрувані маєтки із золота й кришталю, парки дорогих авто… Але тут нас не зламати. Господи, допоможи мені піднятися. Моя зброя – це слово, іноді воно сильніше за неї".

"Вилікувавши око, В’ячеслав знову пішов на Майдан. Така відданість справі - відповідь на всі несправедливі закиди, які ще час від часу лунають, - наголосила Зоя Шарикова. – Додам, що книгу, яку сьогодні презентуємо, видано на кошти, що родина отримала від держави за загибель свого рідного у часи Майдану. Вирішили вкласти їх у вічну пам'ять про свого найдорожчого сина, чоловіка, батька".

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко наголошує, що вшанування пам’яті В’ячеслава Веремія – особливий захід для всієї журналістської спільноти. І хоча від смерті Героя України минуло 5 років, але журналіст не йде з життя, його слово, його громадянська позиція не вмирають.

"Для нас усі ці роки принциповим було разом із колегами вимагати справедливості і покарання вбивць В’ячеслава. Ми постійно привертали увагу до цієї справи й нині тиснемо на правоохоронну систему, аби добитися справедливого покарання, - каже Сергій Томіленко. - Завдяки принциповій позиції журналістської спільноти та громадськості ми маємо прецедент, коли організатор тітушок, які вбили В’ячеслава, отримав певний термін ув’язнення. Та з іншого боку, ганьбою є те, що все суспільство, всі українці заганяли злочинця до відповідальності, адже був реальний ризик того, що він кари. Проте відкритим лишається питання покарання вбивці та справедливості в цій ситуації".

Сергій Томіленко подякував і відзначив зусилля мами В’ячеслава Веремія Катерини Акрадіївни, яка присвятила себе пам’яті сина.

"Дякую, що вшановуєте мою дитину, що зібралися сьогодні в цій залі, аби згадати В’ячеслава та, можливо, дізнатися трохи більше про нього. Скажу, що він був справжнім патріотом, переживав за долю України, її народу, не міг стояти осторонь усього, що відбувалося в державі, вважав своїм обов’язком доносити праву до читачів. За це, власне, і загинув", - розповіла Катерина Аркадіївна.

Дружина В’ячеслава Веремія Світлана, яка разом із ним працювала в "Газеті по-Київськи", розповіла, що чоловік відчайдушно віддавався роботі, вражаючи колег своєю працездатністю.

"Він горів роботою, героями публікацій, кожну історію пропускав глибоко крізь себе, - розповідає Світлана. - Болів за Україну, наше майбутнє, тому у січні й лютому 2014 року не полишав Майдан, і навіть після поранення. Уболіваючи за роботу, він часто забував про власну безпеку, на жаль, так сталося і в лютому 2014 року… Ми живемо у важкий, переломний час, але пам'ять про наших рідних героїв, які віддали життя заради майбутнього України, має нас надихати й давати сили".

Письменниця Тетяна Домашенко, яка є свідком написання книжки про В’ячеслава Веремія, розповідає, що до роботи Катерина Аркадіївна підійшла з неймовірною материнською любов’ю: "Вона, без вищої освіти, не вміючи до ладу працювати за комп’ютером, не одним пальчиком вистукувала ті слова, а всім своїм серцем".

Письменниця Лариса Ніцой, яка також завітала цього дня до Національної спілки журналістів, зауважила, що особисто із В’ячеславом знайома не була. А відкрила для себе цю непересічну особистість уже після загибелі завдяки мамі журналіста.

"Коли Катерина Аркадіївна почала викладати в соцмережі написані від руки Славкові тексти, в яких ішлося про всі ті речі, що так глибоко зачіпають кожного українця, була вражена. Адже кожне слово луною озивалося в мені, - каже Лариса Ніцой. – За будь-яких обставин потрібно завжди лишатися людиною, Славі це вдалося. Це була неймовірна людина, пам'ять про яку ми повинні берегти й шанувати".

Під час зустрічі Олександр Порядинський, учасник талант-шоу "Голос країни" виконав пісню на слова В’ячеслава Веремія. Також до заходу долучилися колеги В’ячеслава: Володимир Зінченко, журналіст, активіст Майдану, який разом зі Славком перебував у госпіталі, а також Сергій Тихий, який нині працює в ІА "Укрінформ", проте свого часу був головним редактором "Газети по-Київськи" - одного з перших місць роботи В’ячеслава Веремія.


Архів
Новини

ok