Старший науковий співробітник Інституту математики Ірина Єгорченко заявляє, що подача позову до суду за наукову критику тільки підтверджує псевдонауковість тієї чи іншої теорії.
Про це вона сказала в ході прес-конференції в прес-центрі інформаційного агентства "Українські Новини", присвяченій підсумкам судового спору між деканом Київського національного університету ім. Шевченко Юрієм Тесля і Іриною Єгорченко.
У 2017 році Тесля, автор так званої "теорії несилової взаємодії", подав до суду на Єгорченко, яка назвала його псевдовченим під час парламентських слухань 16 листопада 2016 року.
9 жовтня 2018 року Печерський районний суд Києва виніс рішення, що Єгорченко не мала права так називати Теслю, а 9 січня 2019 року Апеляційний суд Києва скасував рішення суду першої інстанції.
"Наше завдання полягало в тому, щоб довести, що, по-перше, мала місце наукова дискусія, а по-друге, що те, що було сказано, було оціночним судженням. Ми це змогли довести", - сказав партнер АО "Шкребець і партнери ", адвокат Сергій Глотов.
Основною складністю судового процесу стало те, що стороні захисту довелося доводити в суді "очевидні речі", широко відомі і науково підтверджені. В цьому випадку зал засідань став майданчиком наукових суперечок.
"Сам факт подачі позову до суду щодо невирішених наукових питань є декларацією, визнанням самої людини, що він є псевдовченим. Його може це ображати. Але я хочу зазначити, що наука є певною мірою ризикованим видом діяльності в певному сенсі, тому, що, коли людина щось говорить, його слова можуть бути розкритиковані... Ідея критики якихось наукових результатів як загрози честі і гідності - це теж фактично декларація виходу людини за наукове поле. Цей позов суперечливий", - прокоментувала ситуацію Єгорченко.
На її думку, рішення Апеляційного суду підтвердило право критикувати наукові погляди людини, не дивлячись на її регалії та звання, будь він доктором наук або лауреатом Нобелівської премії.
"Якби було прийнято якесь інше рішення, це певною мірою ліквідувало б українську науку", - вважає Єгорченко.
На думку учасників прес-конференції, цей судовий процес розкрив серйозні проблеми, що існують в сучасній українській науці.
"Пан Тесля користується донаучной, магічною термінологією в своїй теорії, але ж він не просто якийсь фрік. Він є деканом нового факультету, який був створений в Київському університеті імені Шевченка та підтримується керівництвом цього університету", - сказав провідний науковий співробітник Інституту фізики національної академії наук України Олександр Габович, представник Єгорченко в суді.
На думку заступника голови Наукового Комітету Національної наукової ради України Олексія Колежука, наукові суперечки не повинні вирішуватися в суді, а вчені повинні згуртуватися в боротьбі з псевдонауковими теоріями, практикою плагіату і підробки наукових робіт.
На думку Сергія Глотова, проблема, коли Міністерство освіти визнає рішення Адміністративного суду, як наприклад, у справі про плагіат Ромак, може вирішуватися завдяки державному врегулюванню цього питання.
"Держава повинна розглядати такі ситуації, як корупційні дії. Тоді питання буде переведено в категорію кримінальної відповідальності".
Він так само підкреслив, що рішення Апеляційного суду важливо для наукового товариства в цілому, оскільки воно захистило право на критичну думку, а це запорука розвитку науки.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.