Компанії й підприємства, які під час кризи перестали обслуговувати свої борги перед банками, потраплять до "чорного списку". Як повідомляє газета "Дело", банки готують відповідний перелік боржників.
"Нещодавно ми збиралися з керівниками двадцяти найбільших українських банків і домовилися сформувати загальну картотеку несумлінних позичальників", - повідомив виданню голова правління банку "Форум" Ярослав Колесник.
Картотека буде містити інформацію про позичальників, які всіляко намагалися ухилитися від виконання своїх зобов'язань перед банком і не погодилися на запропоновані варіанти реструктуризації боргу.
"До списку входять тільки найбільші за сумами боржники банків", - повідомив член правління Промінвестбанку Владислав Кравець. Позичальники, які погодилися піти на кредитні канікули або переглянули графік погашення боргу, зі слів банкірів, у чорний список зараховані не будуть.
У бюро кредитних історій, для яких створення подібних баз є профільним заняттям, ініціативу банків зі створення чорного списку боржників не підтримали й покритикували.
"Замість того щоб створювати такі клуби за інтересами й обмінюватися списками, потрібно переймати досвід цивілізованих країн і приєднатися до одного з п'яти зареєстрованих бюро кредитних історій", - підкреслив директор Українського бюро кредитних історій Богдан Пшеничний.
З топ-20 банків серед партнерів цього бюро всього п'ять - Приватбанк, Укрсиббанк, Сведбанк, ВТБ і ПУМБ. У Міжнародного бюро кредитних історій таких партнерів усього чотири - Сведбанк, Родовід Банк, ВТБ і ПУМБ.
Головна проблема, з якою зіштовхнуться банки-творці картотеки неплатників, на думку фахівців бюро, полягає в актуалізації даних зі списку та їх оновленні.
"У мене є частка скепсису із приводу чорних списків, тому що завжди виникне питання актуалізації інформації, процедури виведення із чорного списку компаній, які розрахувалися з банком, питання про право позичальника на заперечування факту перебування в цьому списку й інші спірні питання", - підкреслює Богдан Пшеничний.
Однак банкіри стверджують, що все під контролем. "Наразі це питання проробляється, шукаються методи створення картотеки, яка б не зачіпала банківської таємниці й не порушувала чинне законодавство", - говорить Ярослав Колесник.
Зі слів фінансистів, у них й у думках не було створювати конкурента бюро кредитних історій. Список, складений банкірами, і інформація, яку збирає бюро, практично не перетинаються.
"Ми створюємо список з топ-10 бізнесменів-бенефіціарів, чиї компанії не обслуговують свої борги перед банками й усіляко намагаються ухилитися від сплати боргу. Це дуже значущі прізвища й досить великі борги, якими бюро не займається", - сказав член правління Промінвестбанку Владислав Кравець.
З його слів, задум створення списку полягає в тому, щоб зрозуміти ситуацію того чи іншого боржника, докопатися до суті й далі спільними зусиллями банків, які постраждали від цього клієнта, намагатися з ним боротися. "Це окремий специфічний план боротьби банків з великими неплатниками", - пояснив Кравець.
Як повідомляє видання, за обсягом прострочених кредитів на початок липня в топ-десятку входять банки "Надра" (5,75 млрд грн.), Сведбанк (4,56 млрд грн.), Укрсиббанк (4,33 млрд грн.), Укргазбанк (4,15 млрд грн.), Укрексімбанк (4,12 млрд грн.), "Форум" (3,7 млрд грн.), ВТБ Банк (3,64 млрд грн.), Укрсоцбанк (3,5 млрд грн.), Приватбанк (3,34 млрд грн.), Альфа-банк (3 млрд грн.)
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.