В Україні 65% громадян вважають себе обізнаними про проблему домашнього насильства.
Про це йдеться у спільному дослідженні Мінсоцполітики з ЮНІСЕФ та UNFPA.
При цьому кожен другий стверджує, що шльопнути дитину по сідницях не є проявом насильства в певних ситуаціях.
Тільки третина сприймають як насильство демонстративне ігнорування дитини. А кожен другий не вважає проявами насильства нав'язливі ревнощі або контроль за стилем і одягом партнера.
Щоб показати справжній вплив психологічного насильства на самопочуття людини було проведено також нейробіологічне дослідження. Воно показало, що фрази з проявами знецінення, погроз, приниження найчастіше викликають у людини страх, гнів або все відразу. Хоча зовні всі учасники експерименту демонстрували байдужість або посміхалися. Така поведінка, на думку експертів, є захисною реакцією на насильство. Проте довго вона не захищає, а стимулює насильство. Адже агресор може навіть не розуміти, що заподіює біль своїми словами.
За даними глобального звіту ЮНІСЕФ про насильство, в 2017 році багато дітей потрапили під вплив насильства вдома: 1 з 4 дітей (176 млн) у віці до п'яти років живуть із матір'ю, яка є недавньою жертвою свого партнера.
У всьому світі три чверті дітей у віці від 2 до 4 років, а це майже 300 млн, регулярно стають жертвами насильницького виховання (покарання/агресія) від їхніх батьків або опікунів.
Як повідомляли Українські Новини, уряд знайшов два варіанти вирішення проблеми домашнього насильства в Україні.
Також, в рамках боротьби з домашнім насильством, поліція отримала право забороняти підозрюваним спілкуватися з жертвою.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.