Представник України у Венеційській комісії (2013-2017 роки), народний депутат України VI-VII скликань Володимир Пилипенко заявив, що кардинальна зміна системи адвокатури в Україні, що передбачена положеннями президентського законопроекту №9055 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", містить необґрунтовані норми, які ускладнять роботу адвокатури та завдадуть корупційних ризиків.
Таку думку він висловив в своїй колонці "Реформа адвокатури: бути чи не бути?".
"Дуже б не хотілось, аби важливі державні рішення ухвалювались з-під коліна. Потрібно нарешті навчитись відмежовувати полову від зерна. Адже і в президентському законопроекті, і в альтернативних є цікаві ідеї, які б могли покращити нашу сферу. Але є й такі, які навпаки ускладнюють її та посилюють корупційні ризики", - зауважив він.
За словами Пилипенка, попри усю критику, яка лунає останнім часом, в президентскому законопроект є деякі позитивні моменти. Документ, зокрема, розширює права адвокатів. Їм пропонують відкрити доступ до державних реєстрів, надати право займатись фідуціарною діяльністю (фінансові послуги, пов'язані з управлінням активів), розширюються види адвокатської діяльності.
Проте, найбільше збурення у професійному середовищі викликає запропоноване Президентом нововведення щодо зміни структури та компетенції органів адвокатського самоврядування.
Саме тому чимало адвокатів збігаються на думці, що взамін президентського, варто розглянути 2 альтернативних законопроекти "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (№9055-1 та №9055-2). Адже вони залишають чинну систему адвокатського самоврядування без змін.
Наприклад, у президентському проекті передбачено, що замість Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатуру мають бути створені Вища кваліфікаційна комісія адвокатури та Вища дисциплінарна комісія адвокатури, які, швидше за все, будуть розташовані в Києві. Натомість, у проекті закону передбачено, що рішення буде уповноважена приймати Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, а кваліфікаційна комісія адвокатів регіону відповідатиме лише за організацію процесу здавання іспитів.
Водночас, у доданих до проекту закону документах не обґрунтовано необхідності внесення таких змін у структуру органів адвокатського самоврядування.
"Наприклад, до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, відповідно до чинного законодавства, має входити 30 членів. Натомість, пропонують передбачити, що і до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, і до Вищої дисциплінарної комісії адвокатури будуть входити по 30 осіб. Тобто вдвічі більше. Яка логіка такого рішення? Не зрозуміло. Хіба що хтось захотів своїх людей просунути на "потрібні" місця?" - зауважив автор.
Пилипенко закликає сторони до конструктивного діалогу та узгодження новацій, які б покращили систему адвокатури, а не внесли незрозумілі норми.
"Переконаний, що одноосібні новаторські бажання, без належної аргументації їхньої доцільності аж ніяк не наблизять українське законодавче поле до омріяних європейських стандартів. А-от здоровий діалог та професійна законотворча робота, пошук компромісу - це те, чого усім нам бракує", - наголосив він.
6 вересня 2018 року Президент України Петро Порошенко зареєстрував в парламенті проект закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №9055. Відповідна ініціатива визначена ним як "невідкладна".
Паралельно у Раді з’явилися 2 альтернативні законопроекти "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (№9055-1 та №9055-2).
Одразу ж в Раді адвокатів України (РАУ) - одному із органів адвокатського самоврядування - заявили, що реформувати їхню галузь на основі президентського проектуне варто в жодному випадку. Там наголошують, що документ не відповідає міжнародним стандартам. Його розробили без попередніх консультацій з адвокатською спільнотою. Окрім цього, проект містить норми, які обмежують право на адвокатське самоврядування.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.