22 жовтня у Києві на семінарі, що був організований Міжнародною федерацією журналістів (МФЖ) обговорювалися проблеми фізичної безпеки журналістів в Україні та Європі, резонансні вбивства, які роками лишаються нерозслідуваним, правові нюанси, які потрібно знати постраждалим журналістам, щоб захистити свої права.
Про це повідомила служба інформації НСЖУ.
Голова Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко наголосив, що системна безкарність за злочини проти журналістів фіксується не лише НСЖУ, а й міжнародними організаціями, зокрема, Freedom House.
"Власне, можна говорити, що кожні 4 дні застосовується сила щодо журналістів. Напади різного характеру: від кривавих побиттів до відбирання диктофону, - відзначив Томіленко. – На жаль, фізичне насилля застосовується і до жінок. Приміром, у вересні було зафіксовано 6 випадків застосування сили щодо жінок-журналісток, і один – щодо чоловіка-журналіста. Щоправда, протягом року статистика свідчить: здебільшого нападають на чоловіків".
НСЖУ започаткувала власний "Індекс фізичної безпеки журналістів України", який проводить спільно з партнерськими організаціями. За кожним випадком застосування сили НСЖУ намагається робити публічну заяву, а також усіляко сприяє об’єктивному та оперативному розслідуванню, надаючи за потреби юридичний супровід.
"Відповідно до "Індексу" з початку року зафіксовано 64 випадки нападів на журналістів. У 10 з них НСЖУ звинувачує працівників силових структур, - наводить факти Томіленко. - 92% кримінальних проваджень, які поліція починає розслідувати, не доходять до суду. Але якщо суд таки відбувається, то покарання надзвичайно нікчемне - мізерний штраф за напад на журналістів розміром 20-50 доларів не може зупинити насилля".
НСЖУ постійно проводить регіональні дискусії щодо фізичної безпеки журналістів, громадські слухання, залучає міжнародних партнерів, об’єднуючи зусилля, аби чинити тиск на владу та правоохоронців.
"Ключова вимога НСЖУ – це проведення парламентських слухань, щоб на найвищому державному рівні обговорити питання безкарності. Але на сьогодні влада і політики не хочуть звітувати і ця вимога лишається нереалізованою, - відзначив Томіленко. - Єдине, на що зважає українська влада, – це тиск міжнародної спільноти. Тож ми робимо все можливе, аби міжнародна громадськість вимагала від української влади публічного звіту за злочини проти журналістів".
Медіа-юрист громадської організації (ГО) "Платформа прав людини" Людмила Опришко розповіла про роботу своєї організації, яка надає юридичну допомогу українським журналістам у всіх регіонах України.
"Нині ГО "Платформа прав людини" проводить потужне дослідження щодо ефективності розслідувань злочинів проти журналістів, аналізуючи Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), запроваджений НСЖУ "Індекс фізичної безпеки журналістів України" та дослідження і напрацювання ІМІ. Маємо на меті з’ясувати, яка статистика нападів на журналістів, які засоби впливу використовує держава, щоб припинити ці злочини.
Опришко відзначила, що на даний момент результати дослідження дуже не втішні: захистити свої права українським журналістам украй важко.
"Якщо відбувається напад на журналіста і ця справа набуває резонансу, слідчі вносять її до ЄРДР і починають розслідування. Та попри все, такі справи дуже рідко потрапляють до суду, надто коли злочин вчинила високопосадова особа чи представник правоохоронних органів, - розповідає Опришко. – Приміром, 3 роки тому знімальна група програми "Схеми" радіо Свобода проводила журналістське розслідування, пов’язане із автопарком СБУ, аби дослідити чи відповідають транспортні засоби працівників їхнім заробіткам. Тоді стався інцидент: співробітники СБУ затримали журналіста, звинувачували його в шпигунстві та згодом відпустили".
Їхні дії були кваліфіковані як перешкоджання журналістській діяльності, за результатами резонансної справи було відкрито кримінальне провадження. Проте за 3 роки це провадження 4 рази закривалося.
"За законом України притягнути до відповідальності за злочини проти журналістів можна лише протягом 3 років. Якщо протягом 3 років осіб, винних у злочині проти журналістів, не встановили і їх не вдалося притягти до відповідальності, справу закривають. Тож є чимало випадків, коли розслідування штучно затягується, щоб звільнити підозрюваних від покарання", - розповіла юрист.
Президент профспілки медіа Чорногорії Мар’яна Камовіц відзначає, що і в її країні є певні проблеми з фізичною безпекою журналістів.
"У нас невеличка країна з населенням 500 тисяч. Тож і ЗМІ та журналістів значно менше, ніж в Україні. Проте щорічно наша профспілка фіксує близько 6-7 нападів на журналістів. Для маленької країни це вражаюча статистика, - наголосила Камовіц. – Найчастіше, журналісти переживають різноманітні утиски, погрози та фізичне насилля після проведення розслідувань щодо різних корупційних схем".
Помічник генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів Олівер Мані-Кьорл наголосив, що в Україні безкарність за злочини проти журналістів стала звичайною справою.
"Тому наша організація вважає за необхідне допомагати українським журналістам та їхньому найбільшому об’єднанню НСЖУ у вирішенні цих питань, - відзначає Мані-Кьорл. – З початком подій на сході України, після анексії Криму, МФЖ почала активно проводити тренінги з безпеки журналістів, навчальні семінари, покликані захищати права працівників ЗМІ".
Також Олівер Мані-Кьорл наголосив, що кампанії, які проводить НСЖУ для покращення фізичної безпеки журналістів дуже важливі та професійно організовані.
"А це має неабияке значення задля досягнення мети – зробити професію журналіста в Україні та світі загалом більш безпечною, захищеною, - переконаний помічник генсекретаря МФЖ. – Минуло 18 років, а в Україні досі ставлять питання щодо вбивства Георгія Гонгадзе. Ми відмовляємося забувати та відпускати цю справу, вона для нас важлива й має значення. Переконаний, що спільно нам вдасться досягнути мети".
Нагадаємо, семінар, який був організований МФЖ, проходив у прес-центрі НСЖУ протягом 22-23 жовтня. У заході взяли участь представники журналістських спілок із Македонії, Чорногорії, Туреччини, Білорусі, Сербії, Британії та, власне, України.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.