17 серпня 2018, пʼятниця, 14:50 85

Студентам математичних, інженерних та аграрних спеціальностей можуть підвищити стипендії

Перший віце-прем'єр міністр, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів ініціює підвищення стипендій для студентів математичних, інженерних та аграрних спеціальностей з 2019 року.

Про це він написав у своїй колонці "Державне замовлення на професії: гуманітарії чи програмісти?" на сайті інтернет-видання "Економічна правда", передають Українські Новини.

"Моя особиста ініціатива, яка є маленьким кроком у правильному напрямку, - в наступному році запропонувати підвищену стипендію для студентів інженерних, математичних і аграрних спеціальностей. Також я б хотів, щоб ми більше працювали над розвитком дуального механізму утворення на базі установ професійно-технічної освіти. Я думаю, що в майбутньому ми маємо досягти повного збігу потреб підприємств у робітничих кадрах з пропозицією ринку на рівні кожного регіону", - написав він.

Кубів наголосив на необхідності змінити систему вищої освіти, щоб тисячі студентів не виїжджали на навчання, а фахівці - на роботу за кордон.

З його слів, над вирішенням цієї проблеми на сьогодні працює велика експертна група в Мінекономіки.

"Ми, як держава, можемо створювати стимули, які заохочуватимуть людей ще в молодому віці отримувати спеціальності, які є найбільш затребуваними в економіці. Я називаю це боротьбою зі структурним безробіттям, яке виникає внаслідок неспівпадання попиту та пропозиції на ринку праці... Питання в тому, які це спеціальності? Хто більше потрібен економіці - фахівець з фондового ринку чи лікар? Багатьом (і мені також) здається, що нам потрібно більше "технарів", ніж гуманітаріїв", - вважає Кубів.

Водночас, зі слів першого віце-прем'єра, уряд не має точної інформації про поточні потреби в професіях і не робить розрахунків, які фахівці потрібні будуть в економіці, наприклад, через 10 років.

З 2014 року Мінекономіки здійснює середньострокове прогнозування потреби у фахівцях і робітничих кадрах на ринку праці, однак якість цього прогнозу, на думку прем'єра, залишає бажати кращого.

"Проблема і в методиці, і в даних. Так, наприклад, прогноз обмежений офіційною статистикою з продуктивності праці, кількості зайнятих і сферах, в яких вони працюють. Наприклад, тисячі айтішників-ФОП - це сліпа зона цього прогнозу. Крім того, класифікатор професій, який використовується для складання прогнозу, не містить нових професій і формується без урахування думки роботодавців. Наприклад, СММ-менеджера там немає. А деякі СММ-щики, як ви знаєте, сьогодні заробляють більше керівників стратегічних державних підприємств, прикладних наукових працівників та інженерів-математиків", - пояснив він.

Як повідомляли Українські Новини, в університети "на бюджет" вступили близько половини всіх абітурієнтів України.

Тим часом, змінилися умови вступу в магістратуру на юридичні спеціальності.