На тлі просідання гривні перед доларом, все частіше ходять чутки про можливий масовий банкопад, "як в 2014-му". Нагадаємо, тоді Нацбанк почав жорстке очищення ринку від сумнівних банківських установ.
У підсумку за 4,5 року пішло близько 100 фінансово слабких, непрозорих і схемних гравців. Це призвело до того, що клієнти банків не могли швидко забрати депозити, оформити переклади або вирішити інші важливі фінпитання, пише "Сегодня".
Зараз в країні діє близько 80 банків - цього достатньо для надання послуг населенню і компаніям. Але через конфлікт на Сході, зовнішні борги, уповільнення виробництва і експорту наша економіка ще не оговталася повністю - саме тому не можна виключати, що з банківського сектора можуть вийти й інші нині діючі установи.
Як зазначають експерти компанії YouControl, 4,5 року регулятор виводив банки з фінринку з різних причин: погана репутація власників, недостатній рівень капіталу (за рахунок свого капіталу банк може покрити втрати в разі масових неплатежів клієнтів по кредитах. - Авт.) І неможливість його збільшення, непрозора структура власності, діяльність на непідконтрольних територіях, шахрайські схеми з виведення коштів клієнтів напередодні банкрутства, запобігання відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом тощо. Хоча були учасники, які пішли з цього бізнесу за власним бажанням. Вони зберегли статус юрособи і продовжили діяльність як небанківські фінустанови.
"Не дивлячись на успіхи НБУ в боротьбі зі слабкими учасниками фінринку, гострою проблемою залишається надмірна частка проблемних кредитів в системі. А деяким банкам ще необхідний допкапітал для збереження стійкості до стресу і розробка більш точної оцінки ризиків при видачі кредитів", - пояснює фінаналітик YouControl Роман Корнилюк.
В цілому, за оцінками YouControl, зараз вітчизняний фінринок перебуває в процесі повільного відновлення після кризи п'ятирічної давності, тому загроза нових банківських дефолтів малоймовірна.
"На ринку залишилися сильні гравці. Тому кредитування слабо, але відновлюється. Це помітно, зокрема, в сегменті малого і середнього бізнесу, а також агро-, споживч-й автокредитування. При цьому істотно знизилися депозитні ставки - з максимальних 22% за річними термінових гривневих депозитах влітку 2015 го до 14% в 2018-м. Але це не призвело до очікуваного здешевлення кредитів, оскільки залишилися високі юридичні та інфляційні ризики", - зазначає Корнилюк.
Одужання банків може продовжитися більш високими темпами, але для цього потрібно мінімізувати загрози.
"Якщо буде обвал курсу, звичайно ж, позначиться на українських банках. Це викличе проблеми з погашенням валютних депозитів. Вибори, що наближаються або загострення на Донбасі навряд чи якось вплинуть на банківську систему", - резюмує Охрименко.
Експерти впевнені: фінсектор і далі буде позбавлятися від слабких і нечистих на руку установ, адже банкрутство є нормальним способом самоочищення будь-якого сегменту економіки.
"Зараз в системі залишається близько 7 "зомбі-банків", які не залучають депозитів, не кредитують, працюючи на своєму капіталі. Також під загрозою зникнення перебувають деякі "останні з могікан" з групи дрібних і ризикових банків. Їх близько 10. Ці гравці не змогли вийти зі старої бізнес-моделі "пилососимо гроші у населення, кредитуємо власників" і перейти в умови здорової конкуренції", - уточнює Роман Корнилюк.
Вихід поганих банків з системи не спровокує серйозного банкопаду.
"З фінринку можуть піти невеликі приватні вітчизняні банки. Але якщо навіть всі ці установи збанкрутують, це буде мізерний тиск на фінсистему. Адже їх частка після очищення ринку скоротилася з 55% до 14% від загальних активів", - говорить Корнилюк.
Але не можна виключати, що економіка буде рухатися за песимістичним сценарієм. Йдеться про падіння світових цін на товари українського експорту зі зниженням припливу валюти, зрив відносин з МВФ, військово-політичні потрясіння.
"Тоді існує ймовірність падіння фінансово стійких дочірніх іноземних банків. Але вони дорожать репутацією, тому повністю розрахуються з клієнтами або продадуть активи новим власникам", - говорить Корнилюк.
Для посилення фінринку потрібно вирішити ще одну проблему - провести денаціоналізацію системи. Держава змушена проводити приватизацію держбанків після того, як їх частка на ринку досягла 55%. А адже ще в 2005-му цей показник становив 9,3%.
За його словами, проголошена Мінфіном стратегія приватизації держбанків не призведе до паніки населення, адже продаж акцій держави буде йти поетапно. До розпродажу залучать іноземних інвесторів.
"Пілотним проектом має стати продаж "Укргазбанку" до 2020-го. А "ПриватБанк" планують продати у 2022-му. При цьому в "Ощадбанку" і "Укрексімбанку" держава залишиться мажоритарним власником, зберігши собі більш як 50% від статутного капіталу банків. для цього до 2022-го планують продати 45% і менш як 20% акцій відповідно, і в держвласності залишаться 55% і більш як 80%", - розповідає Корнилюк.
Як повідомляли Українські Новини, до кінця поточного року Україна має повернути зовнішнім кредиторам понад 1 млрд доларів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.