1764

Росія й Норвегія остаточно розділили Баренцеве море

Дмитро Медведєв домовився з Йєнсом Столтенбергом.
Дмитро Медведєв домовився з Йєнсом Столтенбергом.

Президент Росії Дмитро Медведєв і прем'єр-міністр Норвегії Йєнс Столтенберг підписали в Мурманську договір про розмежування морського простору в Баренцевому море й Північному Льодовитому океані між Росією й Норвегією.

Ця подія зняла 30-річний мораторій на видобуток нафти й газу на арктичному шельфі площею 175 тисяч квадратних кілометрів.

Двосторонні переговори про морський кордон Норвегії й Росії велися з 1970 року. У ході переговорів Росія пропонувала розділити спірну акваторію за "секторним принципом" відповідно до встановлених у 1926 році меж полярних володінь, що проводилися по меридіану від виходу сухопутного кордону до Північного Льодовитого океану до Північного полюса. Норвегія наполягала на проведенні морського кордону по так званій серединній лінії. Зрештою було вирішено розділити спірну територію нарівно, й у квітні 2010 року сторони заявили про досягнення принципових домовленостей з цього питання.

Відповідно до договору, родовища нафти й газу, розташовані на морському кордоні Норвегії й Росії, відповідно до тексту підписаного договору, можуть експлуатуватися тільки спільно обома країнами. Як уточнили в адміністрації Президента РФ, "кожне родовище, пересічне лінією розмежування, може експлуатуватися тільки спільно і як єдине ціле".

За прогнозними оцінками, шельф Баренцевого моря містить понад сім мільярдів тонн умовного палива, з яких за наявних технічних можливостей можна буде добувати більш як 20 мільйонів тонн за рік.

Спірна ділянка шельфу багата не тільки корисними копалинами, а й біоресурсами, видобуток яких буде регулюватися окремою угодою в сфері рибальства. Це має призвести до усунення конфліктних ситуацій, за яких російські рибальські судна затримувалися норвезькою береговою охороною.

Нагадаємо, не розподіленим досі залишається морський кордон між Росією й Україною у Керченської протоці. Київ наполягає на збереженні кордону між країнами таким, яким він був за часів СРСР, однак Москва вимагає посунути його ближче до українських берегів.

Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.