Пенсійна реформа в Україні продовжує набирати обертів. Так, вже з початку 2019 року в країні повинен почати працювати другий рівень пенсійної системи, суть якого полягає в тому, що кожен українець (або роботодавець від його імені) з зарплати буде відраховувати певну суму на державний рахунок, з якого на пенсії можна буде отримувати додаткові виплати, пише "Сегодня".
Нагадаємо, що перший рівень - це солідарна система, яка і функціонує зараз, тобто із зарплати працівників автоматично відраховуються внески в Пенсійний фонд. Третій рівень пенсійної системи - добровільно накопичувальний - в Україні теж, як не дивно, вже давно працює, хоча і не всі про це знають. За словами експертів, зараз кожен 13-й українець користується такою системою накопичення. Правда, у більшості відсутня мотивація відкладати гроші на майбутнє, та й люди продовжують сумніватися в тому, чи зможе держава, в разі чого, захистити їх вклади.
Зараз експерти відзначають, що солідарна система себе давно вичерпала і потребує реформування, але впровадження другого рівня тільки погіршить ситуацію. На пенсійну систему і її стан впливає багато чинників, від макроекономічного клімату в країні до демографічного стану.
Демографічна криза - це один з основних факторів, який підштовхує до реформування пенсійної системи, тому що кількість процюючих зменшується, а кількість пенсіонерів продовжує зростати. Зараз співвідношення пенсіонерів і платників внесків виглядає так: на 100 платників внесків припадає 95 пенсіонерів. В майбутньому число пенсіонерів на 100 платників може скласти від 114 до 125 осіб.
На думку соціологів, в Україні немає ресурсу для мобілізації додаткових платників внесків до солідарної системи, тому що демографічна ситуація в країні залишає бажати кращого. Практично всі існуючі демографічні прогнози говорять про те, що населення України в майбутньому буде скорочуватися швидкими темпами.
"Населення буде зменшуватися за рахунок людей працездатного віку. Це пов'язано з тим, що наша країна пережила важкий перехідний період в 90-і роки, коли було різке зниження народжуваності. Покоління новонароджених зменшилася в два рази. Зараз ці діти підросли і вийшли на ринок праці. Повернутися назад, до тих показників в 50 млн взагалі не представляється можливим. Не потрібно робити з цього трагедії, потрібно думати, як виходити з цієї ситуації. Україна не єдина країна з такими проблемами, тут і країни Балтії, і Болгарія, тобто це країни західної Європи, які втратили демографічний потенціал через складний період в 90-х ", - пояснює ситуацію, що склалася Лідія Ткаченко, провідний науковий співробітник Інститут демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України.
Відомо, що в 2017 р населення України віком 15-70 років становило близько 28,8 млн людей, з яких тільки 12,5 були офіційно працевлаштовані. Біля 1,7 млн людей - це безробітні, 5,9 млн - пенсіонери, 4,7 - учні, студенти та ті, хто виконують домашні і сімейні зобов'язання, а ще 3,7 млн - люди з неформальною зайнятістю.
Те, що солідарна система себе поступово зживає і потребує реформування - ні для кого не секрет, і навіть експерти, і чиновники підтримують це твердження. Солідарна система, яка зараз функціонує в Україні, не в змозі забезпечити гідною пенсією не тільки теперішніх пенсіонерів, а й тих, хто вийде на пенсію в майбутньому. Про це заявив старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна - Володимир Дубровський. Він також додав, що солідарна система працює за принципом фінансової піраміди.
"В Україні солідарна система збанкрутувала, вона не може себе утримувати, і уряд, будучи гарантом, взяв її собі на забезпечення. Але це означає тільки те, що як пенсійна система вона не працює", - розповів Дубровський.
Експерт також пояснює, що фінансувати пенсії за рахунок податку на працю - неправильно, тому що цей податок економічно нічим не виправданий, а на солідарній системі потрібно ставити хрест і переходити до утримання пенсіонерів тільки в рамках мінімальної допомоги, але в українських реаліях цей перехід буде не сильно помітний, тому що багато пенсіонерів і так отримують мінімальні виплати.
Правда, економісти вважають, що робити накопичення обов'язковими для всіх - погане рішення, а такий примус викличе тільки відторгнення у суспільства, внаслідок чого внески будуть вважати додатковим навантаженням, від якоого українці будуть намагатися максимально ухилятися.
"У нинішніх умовах гідна пенсія може бути тільки накопичена. Але накопичення не повинні бути обов'язковими. Цей примус фактично відчужує людини від їх власних накопичень", - говорить Олег Лиховид, голова Комітету фінансового ринку та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України.
До слова, як ми вже згадували, прихильниками введення другого рівня стали українські чиновники, тоді як Міжнародний валютний фонд висловився проти такої затії. В експертному суспільстві відзначають, що головний фактор, який заважає впровадженню - це відсутність державної відповідальності перед вкладниками.
"Гасло про те, що накопичувальна система підніме фінансовий ринок, є помилковим. Тому що фінансову систему може підняти тільки захист прав власності. Якщо ми знаємо, що ми не можемо відстояти свої права, наприклад, вкладника в банк, то понесемо ми гроші в банк?" - додав Лиховид.
Але, повністю позбавлятися від солідарної системи в Україні точно не будуть, тим більше, у багатьох країнах такі системи працюють одночасно, що, власне і повинно вийти в результаті пенсійної реформи.
"Є різного роду змішані моделі, коли частина пенсійних відрахувань йде по обов'язкової схемою, а частина - добровільно. Тут можна багато дискутувати, але будь-яка модель, яка зараз пропонується на ринку, краще солідарної", - зазначив Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків.
Для того, щоб скористатися третім рівнем - добровільною накопичувальною системою - українці можуть звернутися до державного пенсійного фонду, а можуть відкладати заощадження в одному з недержавних фондів.
А ось з приводу обов'язкових накопичувальних пенсій до сих пір йдуть дискусії. Так, є два підходи - централізований (в цьому випадку всі гроші українців підуть в один державний фонд) і децентралізований (є різні фонди, в тому числі і недержавний, між якими і розподіляються всі засоби).
Ще в середині минулого року нардепи зареєстрували законопроект №6677, в якому пропонують зробити другий рівень повністю децентралізованим.
"Застраховані особи для участі в накопичувальній системі пенсійного страхування вибирають недержавні пенсійні фонди, в яких вони бажають формувати свої обов'язкові пенсійні накопичення. За бажанням, можна в будь-який момент перейти до іншого недержавного пенсійного фонду", - пропонується в пояснювальній записці до законопроекту.
У свою чергу, Національна комісія з цінних паперів зробила заяву про те, обов'язковий крок, який потрібно зробити перед запуском другого рівня - це посилити контроль з боку регулятора. Нагадаємо, що Нацкомісія з цінних паперів безпосередньо покликана стежити за діяльністю недержавних фондів.
Експерти відзначають, що вибрати хороший пенсійний фонд для накопичення пенсій - не так-то просто, тому потрібно враховувати багато різних факторів. Економісти презентували рейтинг відкритості Недержавних пенсійних фондів (НПФ), щоб українці знали, як вибрати надійне місце для накопичення "додаткової" пенсії, крім державної структури. Зараз в Україні функціонує 64 недержавних пенсійних фонди, але в рейтинг були включені тільки 34 фонду, тому що у деяких недостатня сума активів.
"Деякі фонди не дотягують до 500 тис. Грн чистої вартості активів. Було прийнято рішення брати порогову цифру від 500 тис. Грн, а також в Україні є так звані професійні та корпоративні фонди, їх особливість в тому, що вони можуть відкривати рахунки тільки певної категорії громадян і не залучають всіх. Тому вони були виключені з рейтингу відкритості", - пояснив Олег Лиховид.
За підсумком виявилося, що тільки 8 з 34 недержавних пенсійних фондів повністю розкривають інформацію про свою діяльність. Інформація про інші фондах представлена в інтернеті частково, а дані про шести фондах і зовсім не вдалося знайти в мережі. Єдина інформація про них - це звітність на сайті Нацкомфінпослуг, тобто видно, що фонди здали звіти за 2017 року, але на цьому вся інформація і закінчується.
В принципі, вся інформація про фонди знаходиться у відкритому доступі, але українцям все одно досить складно вибрати, якому із запропонованих фондів краще довірити свої накопичення. У такому випадку експерти рекомендують звернутися до професійних консультантів, які допоможуть розібратися у всіх нюансах цього питання.
Раніше повідомлялося, що українці стали купувати менше продуктів: магазини зникають, аптеки з'являються.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.