Політика 2018-08-15T04:11:00+03:00
Українські Новини
Богдан Данилишин: батіг чи пряник - як боротися з тіньовою економікою?

Богдан Данилишин: батіг чи пряник - як боротися з тіньовою економікою?

Богдан Данилишин. Фото: прес-служба
Богдан Данилишин. Фото: прес-служба

Академік НАН України Богдан Данилишин вважає, що для зниження рівня тіньової економіки потрібно поступово, але неухильно припиняти те, як найбільші українські бізнесмени ухиляються від податків в "промислових масштабах".

Твердження "рівень тіньової економіки в Україні високий" не заперечується. Так, фахівець МВФ Л.Медіна і професор австрійського Університету Кеплера Ф.Шнайдер оцінюють рівень тіньової економіки України в 44,8%. Це значно відрізняється від даних Мінекономічного розвитку і торгівлі України, згідно з якими розмір тіньової економіки за січень-вересень минулого року становив 33%, що також є високим показником. Такі відмінності не дивують: незважаючи на наявність загальновизнаних методів розрахунку розміру тіньової економіки, отримати достовірні дані проблематично - на те вона і тіньова економіка, щоб встановити її розмір було складно. Тому що, по-перше, тіньова економіка тісно переплітається з реальним сектором економіки, де працюють легально, по-друге, тіньова економіка використовує послуги держави, при цьому не вступаючи з нею в правові та господарські взаємовідносини.

Що це за явище - "тіньова економіка"? Відповідно до методології міжнародної статистики щодо системи національних рахунків, яку розробили ООН, МВФ, Світовий банк, ОЕСР і Євростат, до тіньової економіки належать такі види діяльності:

- прихована - дозволена законодавчо, але частково або повністю не враховується офіційно, яку ведуть офіційно зареєстровані підприємства та підприємці;

- неформальна - дозволена законодавчо, але не враховується офіційно, оскільки її ведуть офіційно не зареєстровані підприємства та підприємці;

- нелегальна - законодавчо заборонена.

Є чотири загальновизнаних методи оцінки розміру тіньової економіки. Перший - зіставлення витрат населення з роздрібним товарообігом, він показує, наскільки більше грошей витрачають громадяни, ніж офіційно в країні продається товарів і послуг. Другий - "електричний" метод, заснований на гіпотезі про те, що на створення 1 гривні ВВП витрачається постійна кількість електроенергії, отже, якщо її витрати збільшуються, а динаміка ВВП не відповідає цьому збільшенню, то частина електроенергії витрачається в тіньовій економіці. Третій метод заснований на оцінці збитків підприємств і базується на тому припущенні, що, якщо компанія працює з від’ємним фінансовим результатом, то частину своїх операцій вона проводить поза легальним полем. Четвертий - монетарний, він заснований на гіпотезі про те, що для обслуговування економіки певного розміру необхідна стабільна кількість грошей, і якщо монетарна база в країні збільшується, а ВВП не росте, то це означає, що частина економіки перебуває "в тіні".

Спроба розрахувати розміри тіньової економіки різними методами дає помітно різні результати. Дані МЕРТ за 9 місяців минулого року демонструють такі цифри розміру тіньової економіки в Україні:

- метод зіставлення витрат з роздрібним товарообігом - 48%;

- "електричний" метод - 30%;

- метод збитків підприємств - 22%;

- монетарний метод - 23%.

Всі чотири методи далекі від ідеалу. Населення може збільшувати витрати за рахунок заощаджень або накопичень, або купувати продукти не в супермаркетах, а на ринках. Енергоємність ВВП може змінюватися, і не завжди в напрямку зниження. Збитки підприємств необов'язково носять штучний характер, нерідко це пов'язано із загальною економічною ситуацією. Непостійним може бути і обсяг грошової маси, необхідний для обслуговування економічних процесів, до того ж може змінюватися швидкість обігу грошей. Інтегрований показник розміру тіньової економіки від МЕРТ останнім часом поступово знижується (наприклад, за підсумками 2014 року він становив 41% від ВВП, в 2015 році - 43,5%, в 2016 році - 38%, 9 місяців 2017 року - 33%), але продовжує залишатися високим. Не дивлячись навіть на офіційні показники зменшення обсягу "тіні", все це означає, що в останні роки від 40 до 55 млрд дол. США ВВП України було вироблено в тіньовому секторі. Для виробництва офіційного ВВП обсягом 115 млрд дол. США потрібна підтримка грошового агрегату М1 на рівні 550 млрд грн (або 20,75 млрд дол. по курсу 26.5 грн/дол.). За оцінками В. Шапрана, навіть за мінімальними показниками обсягу тіньової економіки для її обслуговування потрібно "валюти для угод" не менше 7 млрд дол. США (М1 в тіні).

Крім того, за експертними оцінками, в 2017 році в Україну прийшло контрабанди майже на 25 млрд дол. США. Для її обслуговування потрібні кошти обсягом 8-10 млрд дол. США.

Тіньова економіка - проблема глобального масштабу. Якщо в 1980 році питома вага тіньової економіки становила 5,6% світового ВВП, то станом на 2017 рік - 33% (цікавий збіг з оцінкою МЕРТ частки тіньової економіки у ВВП України, який можна трактувати і так, що наша ситуація аналогічна середньосвітовій), при цьому абсолютна цифра вражає - обсяг світової тіньової економіки становить близько 39 трлн. доларів!

Неокласична теорія розглядає тіньову економіку як раціональну поведінку економічних суб'єктів, спрямовану на отримання максимального доходу, отримуваного в тому числі за рахунок економії на витратах від дотримання законів, враховуючи ризики, перманентно притаманні тіньовій економічній діяльності. Інституційна теорія пропонує розглядати так звані "інституційні пастки". Відносно тіньової економіки йдеться про те, що підприємства і підприємці стабільно воліють слідувати неформальним нормам поведінки, а не повністю дотримуватися норм поведінки, закладених в закони. Найнеприємніше в тому, що подібні інституційні пастки - результат масовості використання тіньових норм і моделей поведінки. Виходить, що підприємці ухиляються від податків і вирішують питання за допомогою хабарів тому, що так роблять їхні конкуренти.

Існує думка, що тіньова економіка має і позитивні сторони - у ній також створюється додана вартість, у ній виробляються товари і надаються послуги, в процесі чого формується попит на фактори виробництва в легальній частині економіки. Також тіньова економіка забезпечує роботою певну кількість людей. Але в той же час вона спотворює картину соціально-економічного становища в країні, ускладнює до неможливості оцінку структурних зрушень в економіці країни. Якщо ж складно зрозуміти, в якому реальному стані знаходиться країна, то і прогнозувати/планувати важко. А отже складно виконувати і функції управління.

Для виведення економіки з тіні необхідно визначити причини її уходу в тінь. Вони універсальні - підходять для будь-якої країни, в тому числі і для України:

- порівняно високе податкове навантаження, особливо з податків на працю (включаючи соціальні внески) і зайва складність адміністрування податків;

- "зарегульованість" економічної діяльності, велика кількість адміністративних бар'єрів для відкриття і ведення бізнесу;

- слабкість захисту прав власності, неефективність роботи судових органів;

- велика кількість нелегальної робочої сили;

- корупція серед перевіряючих і контролюючих органів;

- низька якість послуг державних послуг і відсутність прозорого для платника податків зв'язку між рівнем отримуваних ним державних послуг і обсягом його податкових зобов'язань.

Зроблю важливе пояснення: останній пункт говорить про високу номінального податкового навантаження - самі по собі ставки корпоративних податків у нас менші, ніж в Європі, але рівень ефективності використання зібраних у вигляді податків коштів набагато нижче. Чому це важливо? А тому, що чимала частина працюючих в тіні підприємців міркує, і небезпідставно, приблизно так - навіщо мені "світитися" і платити податки, якщо все одно значна частина грошей державою буде використана неефективно. Тобто, в нашому суспільстві склалася ситуація, коли не цілком законні форми ведення підприємницької діяльності схвалюються чималою частиною бізнесменів і населення.

Ще один цікавий нюанс. Часом вважається, що основна частина тіньової економіки - малі підприємства та приватні підприємці, які працюють за спрощеною схемою (вони просто не повідомляють реальний розмір свого обороту і недоплачують до держбюджету). Чи обґрунтована така думка? Не повною мірою. Так, згідно з даними міжнародної дослідницької організації Global Financial Integrity з України в офшори виводяться суми, в середньому рівні 10% ВВП в рік. Навряд чи гроші в офшорні території виводять власники автомийок або перукарень. Тобто, в значній мірі, "тіньові" гроші - це гроші крупного українського бізнесу. В якому, так само як і у малому/середньому бізнесі, склалася негласна установка на те, що робота "в тіні" - це нормально.

Розглянемо і проблему нелегального працевлаштування, яке поширене в нашій країні. Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала рейтинг Taxing Wages 2018, що оцінює рівень податкового навантаження на працю. Чиста середня ставка податку з зарплати по 35 країнах-членах ОЕСР складає 25,5% (у тому числі 15,7% - податок з доходів фізичних осіб, 9,8% - внески на соціальне страхування). Як на цьому тлі виглядає Україна з 41,5% податку на працю (18% ПДФО + 22% ЄСВ + 1,5% військовий збір)? Ми не є конкурентними внаслідок надмірного податкового навантаження на фонд оплати праці. Очевидно, що багатьом роботодавцям вигідніше здійснювати діяльність неофіційно - економія на податках і відрахуваннях виходить істотна.

Як знизити рівень тіньової економіки? У числі іншого, без політичної волі тут не обійтися - потрібно поступово, але неухильно припиняти те, як найбільші українські бізнесмени йдуть від податків в "промислових масштабах". Але, разом з виходом економіки з тіні, потрібно знижувати податкове навантаження, пов'язавши між собою ці параметри, що у свою чергу буде стимулювати працювати легально. Професор Ф.Шнейдер писав - "Країни з відносно низькими податковими ставками, меншою кількістю регуляцій, а також реальним верховенством права, як правило, мають менші масштаби тіньової економіки". Причому саме так він ранжував значимість факторів. На мій погляд, для України на першому місці стоїть проблема верховенства права.

Метод "батога і пряника" часто ефективний, але при його застосуванні важливі пропорції. На чому зробити акцент у боротьбі з тіньовою економіці - на репресії або заохоченні? Видатний соціолог С. Хантінгтон у своїй фундаментальній праці "Політичний порядок у мінливих суспільствах" припускав, що тіньову економіку можна вважати корисною заміною верховенства закону там, де воно розвинене слабо. Іншими словами, вигоди від тіньової економічної діяльності - вартість, створювана в результаті додаткових продуктивних транзакцій, які вона дозволяє здійснити, - можуть перевищувати витрати. Така ситуація найбільш імовірна тоді, коли законні можливості для заняття бізнесом сильно обмежуються. Тому, з моєї точки зору, концептуально рецепт для боротьби з тіньовою економікою такий - потрібно не тільки підвищувати витрати нелегальної діяльності, але в першу чергу знижувати витрати для діяльності легальної. Але ймовірність покарання за ведення економічної діяльності в тіні повинна бути високою, це теж буде підштовхувати економічних агентів до роботи в рамках правового поля.


Архів
Новини
Мінімум 324 людини загинули в Індії внаслідок масштабних повеней 23:50
Бойовики змусили полоненого журналіста Асєєва "зізнатися" у шпигунстві на камеру російського ТБ 23:17
США передали Україні контрбатарейні радари в рамках військово-технічної допомоги 22:45
Російський магазин доставляє дизайнерський одяг дружини Омеляна в Крим і за будь-якою адресою в РФ 22:16
За перше півріччя 2018 року населення України скоротилося на ціле місто, розміром з Бердянськ 21:57
"Укроборонпром" має намір продавати свої активи через ProZorro 21:28
Пропаганда культу насильства і жорстокості до собак: прокуратура передала в суд обвинувачення на Святогора 21:25
Трамп заступився за Пола Манафорта і назвав його "хорошою людиною" 21:00
Поліція затримала 2 підозрюваних в організації замаху на вбивство Катерини Гандзюк 20:33
Відео дня: фігури легендарних міфічних істот створили з квітів у Києві 20:31
більше новин
НКРЕКП скасує формулу "Роттердам+" 13:07
Омелян заявив про підписання документа, після якого "в Москву будуть ходити тільки ведмеді" 16:39
У НКРЕКП підтвердили плани щодо скасування формули "Роттердам +" вже на наступному тижні 13:42
Роман Труба оголосив про запуск роботи Державного бюро розслідувань 17:40
Президентський рейтинг Тимошенко перевищив 20%, - Соціальний моніторинг 13:25
ГПУ гальмує розслідування замаху на голову "Фармак" Жебрівську, - джерело 12:05
Відео дня: у Києві Хрещатик перетворився на море, а переходи - у водоспади 08:03
У чеській футбольної асоціації відреагували на заяву керівництва "Славії" після програшу київському "Динамо" 13:19
Блогер знайшов зв'язок кандидата на керівну посаду ДБР з сепаратистами 17:00
Більшість облорганізацій "Руху нових сил" підтримали кандидатуру Дерев'янка на пост президента 16:55
більше новин

ok