Голова ради Національного банку Богдан Данилишин вважає, що низькі процентні ставки ФРС певною мірою пом'якшили наслідки того провалу, який був в українській економіці в 2014-2015 роках. Тепер потрібно готуватися до того, що зовнішні умови можуть почати надавати стримуючий вплив на динаміку української економіки. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook.
Що чекати Україні від підвищення ставки ФРС.
21 березня на засіданні комітету з відкритих ринків ФРС США було оголошено про підвищення ключової ставки на чверть процентного пункту. Тепер ставка ФРС встановлена в діапазоні 1,5-1,75%. Підвищення ставки не стало несподіванкою. Більшість прогнозів вказують на продовження динамічного зростання американської економіки, збільшується число створюваних робочих місць, знижується безробіття. "Комітет з відкритих ринків очікує, що в міру подальших поступових змін у монетарній політиці в середньостроковій перспективі економічна активність зростатиме помірними темпами, а ринок праці буде залишатися стійким", - йдеться в заяві ФРС. При цьому, Федрезерв очікує підвищення інфляції до цільового рівня в 2%.
Вплив зміни ставки ФРС на процеси, що відбуваються в світовій економіці, всеосяжний і багатогранний. Але корисним є й розгляд ситуації з процентними ставками центробанків країн Азії, як регіону, економіка якого найбільш динамічно розвивається. Активне відновлення міжнародної торгівлі призвело до прискорення економічного зростання в країнах Азії, орієнтованих на експорт. В'єтнам, Індія, Китай, Філіппіни продовжують рости досить високими темпами. Схоже, що навіть Японія нарешті вибралася з рецесії, що тривала чверть століття. Корпоративні прибутки компаній найбільш розвинених азіатських країн демонструють хороші показники, інфляція залишається в прийнятних межах (в основному через повільне зростання заробітних плат і невисокої імпортованої інфляції).
Але не можна сказати, що економічні керівники азіатських країн не мають приводів для занепокоєння. Головна причина полягає в наслідках зміни грошово-кредитної політики найбільшої економіки світу - підвищення ставки ФРС веде до відтоку капіталу з ринків, що розвиваються, в тому числі, і з азіатських (боротися з цим прийнято відповідним підвищенням ключових ставок). Крім того, накопичені великі борги (в тому ж Китаї, наприклад - якщо говорити про заборгованість корпоративного сектора і місцевих органів влади) можуть створити додаткові ризики, здатні поставити під сумнів продовження динамічного економічного зростання. Природно, Центральні банки країн азіатського регіону будуть змушені вживати заходів, спрямованих на запобігання цих ризиків. Після глобальної фінансово-економічної кризи 2008 року вони, разом зі своїми колегами з розвинених країн, відігравали провідну роль в підтримці економічного зростання. Але, оскільки відновлення світової економіки набуло стійких темпів, приходить час посилення кредитно-грошової політики. Цей час настає не тільки для ФРС США, але і для Центробанків країн Азії.
Жорсткість грошово-кредитної політики в США і Азії серйозно вплине на азіатські економіки, які істотною мірою інтегровані в глобальні ринки і відкриті для руху транснаціонального капіталу. У міру налагодження роботи фінансових систем в азіатських країнах, внаслідок зміни ставок буде спостерігатися турбулентність на національних валютних і фінансових ринках.
Чи є причини для того, щоб Центробанки азіатських країн утрималися від підвищення своїх ключових ставок? Так. Доцільність у збереженні процентних ставок в азіатських країнах на низькому рівні можна обґрунтувати, наприклад, тим, що інфляція там зараз приборкана, знаходиться на досить низькому рівні і передумов для її підвищення не передбачається. А також тим, що багато підприємств і домогосподарства обтяжені серйозними боргами, тому підвищення процентних ставок приведе до зниження споживання і зменшення інвестиційної активності, результатом чого стане уповільнення економічного зростання.
Однак реальність така, що накопичені борги і переоцінені високоризикові активи є наслідком дуже тривалої грошової експансії, яка розпочалася ще в 2008-2009 роках. Тому, якщо Центральні банки країн Азії, що розвиваються продовжать відкладати початок циклу підвищення своїх ключових ставок, можливе формування "бульбашок" на фондовому ринку і ринку нерухомості. Де гарантія, що це, разом з зростаючою "бульбашкою" на ринку криптовалют, не призведе до нової фінансової кризи? Більш дієвого інструменту для запобігання новій кризі, ніж підвищення ключових ставок Центробанки, ймовірно, не мають. Подекуди це вже відбувається: Південна Корея підвищила ставку ще в кінці минулого року, піднявши її з рекордного мінімуму в 1,25% на 25 базисних пунктів - до 1,5%. Очікується підвищення ключових ставок монетарною владою Малайзії, Тайваню, Таїланду і Філіппін.
Безперечно, в Азії всі уважно стежать за Народним банком Китаю - чи перейде він до посилення кредитно-грошової політики. Передумови для цього є - надлишкова ліквідність в банківській системі і накопичені кредитні ризики. Колишній глава Народного Банку КНР Чжоу Сяочуань, який залишив свій пост 19 березня цього року, попереджав, що країна може відчути так званий "момент Мінскі", коли відбувається раптове різке падіння вартості активів в результаті спільного ефекту ділового та кредитного циклів. Підсумком зазвичай буває фінансова криза. Що додатково свідчить на користь можливого підвищення ставки Народного банку Китаю (нагадаю, що з листопада 2015 року вона зберігається на рівні 4,35%).
Але є неекономічний фактор, який буде утримувати азіатські країни від збільшення ставок. Справа в тому, що низькі процентні ставки дають можливість використання найпростішої форми стимулювання економічного зростання. При безпрецедентно низьких ставках Центробанків забезпечувати зростання економіки набагато простіше, ніж домагатися його за допомогою підвищення ефективності виробництва, збільшення продуктивності праці або проведення структурних реформ. Ймовірно, політики в азіатських державах будуть чинити тиск на Центральні банки, пропонуючи відкласти підвищення ставок. Чи дослухаються азіатські "центробанкіри" аргументи своїх урядів (або, інакше кажучи, чи поступляться незалежністю) - питання, від відповіді на яке залежить час переходу азіатських ЦБ до циклу підвищення процентних ставок.
Важливий нюанс полягає ще і в тому, що крім Китаю відбувається зміна глав Центробанків в інших азіатських державах - в Тайвані і Південній Кореї керівники ЦБ змінилися в лютому, Індонезію і Японію це чекає в квітні. Питання питань - як поведуть себе керівники Центральних банків на самому початку своєї діяльності на цій посаді: піддадуться впливу "політичних чинників" або вважатимуть за краще класичну консервативну реакцію у вигляді підвищення процентних ставок?
Але, якщо вони і будуть змушені взяти до уваги "політичні чинники", це лише на деякий час відкладе зростання ставок в Азії. Справа не тільки в тому, що ФРС США вже чітко дав зрозуміти, що період рекордно низьких ставок завершився. Але і в тому, що економіка Євросоюзу виходить на траєкторію сталого зростання. Так, в 2017 році, вперше після 2007 року, в усіх державах-членах ЄС зафіксовано економічне зростання. Зростання економіки Євросоюзу в минулому році перевищило прогнозні показники і склало 2,5%, що є кращим показником за останні 10 років (до речі, дві перші позиції за темпами зростання економіки в минулому році зайняли Німеччина і Франція - політичні та економічні лідери ЄС). У бік підвищення переглянуті прогнози економічного зростання Євросоюзу на 2018 і 2019 роки. При цьому, в 2018 році не прогнозується зниження інфляції в зоні євро (прогноз на цей рік - 1,35%). А в наступному році очікується її збільшення до 1,5%, що, якщо порівнювати з 2016 роком, досить серйозно - в позаминулому році інфляція в Єврозоні становила 1,15%. Виходячи зі стійких темпів зростання економіки ЄС і поступового наближення рівня інфляції до цільового для ЄЦБ рівня, можна очікувати у другій половині цього або на початку наступного року підвищення ключової ставки Європейського Центробанку.
В таких умовах - вже почався цикл підвищення ставки ФРС і ймовірний майбутній перехід ЄЦБ до жорсткості грошово-кредитної політики - думається, що центральні банки азіатських країн, якщо й не почнуть підвищувати свої ключові ставки в першій половині цього року, то з високою ймовірністю зроблять це у другому півріччі.
Зазвичай від зростання ключових ставок в промислово та економічно високорозвинених країнах негативний ефект отримують держави, які стоять на нижчих ступенях світової економічної ієрархії. Тому нас це повинно насторожувати. Звичайно, ефект від підвищення процентних ставок центральних банків провідних країн не відчувається швидко - у нас є 1-1,5 року для того, щоб підготуватися до можливого відтоку капіталу, не тільки спекулятивного, а й інвестиційного. А також до турбулентності на ринках товарів, які превалюють в експорті з України.
Але необхідно розуміти, що не одні лише Центральні банки несуть відповідальність за підтримку інфляції на стабільно невисокому рівні, за забезпечення фінансової стабільності і зростання економіки. Було б невірно очікувати, що лише Нацбанк України зможе стимулювати створення робочих місць, підвищення обсягів виробництва в промисловості і сільському господарстві. Все це може забезпечуватися тільки при плідній співпраці з урядом та іншими регуляторами - для оптимального поєднання грошово-кредитної і податково-бюджетної політики, а також для динамічного проведення структурних реформ.
В цьому році виповнюється 10 років з початку світової фінансово-економічної кризи. Глобальна економіка впевнено йде шляхом зростання. Воно вимагає поступового посилення грошово-кредитної політики. Це вже відбувається у США, через деякий час так буде в ЄС і Азії. Україні пора готуватися до цього. Зовнішні фактори домінуюче сильно впливають на економіку України. Економічний бум України в середині 2000-х років визначався ними значною мірою. Перш за все, впливали два фактори. Перший - низькі ставки ФРС США, введені після обвалу котирувань на американському фондовому ринку в 2001 році. Другий - високі темпи економічного зростання Китаю, який мав потребу в поставках металу та іншої сировини, в зв'язку з агресивною інвестиційною політикою, спрямованою на розвиток інфраструктури. Це і сприяло сильному економічному зростанню в Україні: дешеві кредити (ставка ФРС прямо або опосередковано впливає на рівень ставок в усьому світі) призвели до українського будівельного і споживчого буму, зростання в Китаї - до підвищення обсягів продажів продукції українського металургійного сектора. Напевно, низькі процентні ставки ФРС певною мірою пом'якшили і наслідки того провалу, який був в українській економіці в 2014-2015 роках. З кризи нам вирватися вдалося, але економіка України в 2016-2017 роках не продемонструвала високих темпів зростання. Тепер нам потрібно готуватися до того, що зовнішні умови можуть почати надавати стримуючий вплив на динаміку української економіки.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.