Представник групи Ferrexpo у країнах СНД Ярославна Блонська та президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков заявили, що українські вантажовласники, які забезпечують більше половини перевалки в морських портах України, виступили проти перехресного субсидування річкових перевезень за рахунок морських портових зборів.
Про це повідомляє інтернет-видання "Экономические известия", передають Українські Новини.
В "Укрметаллургпроме" вважають несправедливою ідею поглиблювати Дніпро за рахунок коштів, призначених на днопоглиблювальні роботи у морських портах.
"По-перше, це не справедливо, щоб одні вантажоперевізники страждали за рахунок інших. По-друге, це економічно недоцільно і суперечить здоровому глузду. Якщо у держави є бажання інвестувати, вона повинні брати кошти в бюджеті, а не створювати фактично додатковий податок", - сказав Каленков.
Днопоглиблювальному підрозділу Адміністрації морських портів України (АМПУ) під програму днопоглиблення річок та річкових портів збираються віддати 1,3 млрд гривень, що зібрані переважно від суднозаходів українських експортерів в морський порт "Південний".
"Те, що сьогодні заклали методику перехресного субсидування річки за рахунок морських зборів - навіть Всесвітній банк каже, що цього робити не можна. Ми не підтримуємо цю позицію. І ми про це вже повідомляли АМПУ та висловили свою думку Міністерству інфраструктури", - підкреслила Блонська.
За словами експертів, щорічно сотні величезних суден з українським залізорудною сировиною (ЗРС) дають 1,5 млрд гривень портових зборів у порту "Південний". Ці гроші, призначалися для поглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів №№18, 19, 20, на які припадає більше половини експорту-імпорту навалювальних вантажів. Відповідну програму днопоглиблення прийняв Кабінет Міністрів України у 2017 році для того, щоб зберегти обсяги валютних надходжень та допомогти експортерам утриматися на ринках Китаю і Японії.
"У нас зараз багато суден завантажуються-розвантажуються на рейді, просто тому, що вони не можуть зайти в порт. Велика частина коксівного та енергетичного вугілля завозиться зараз морем з далекого зарубіжжя. Тому у нас виникла зараз велика необхідність в заходах великих суден типу "кейпсайз" (capesize, вантажні судна, які через свої великі розміри не в змозі пройти через Суецький та Панамський канали). Це означає, що глибини повинні бути відповідними", - розповів президент об'єднання "Укрметалургпром".
Днопоглиблення дозволить приймати судна водотоннажністю в 190 тис. тонн з імпортним коксівним вугіллям для українських металургів, що дозволить експортерам конкурувати на світових ринках. У розрахунку на урядову програму днопоглиблення внутрішнього каналу до причалів №№18, 19 і 20 порту "Південний", металурги залучили в Україну великі інвестиції. Зокрема, Ferrexpo вклала в розширення виробництва більш 200 млн доларів.
"Сьогодні виробництво ЗРС у нас - 11,5 млн тонн на рік - це показники 2016 року. При проведенні імплементації усіх інвестиційних проектів, ми можемо збільшити обсяги вдвічі", - розповіла представник групи Ferrexpo.
Експерти нагадали, що відповідно до закону "Про морські порти України", що регламентує правові, економічні та організаційні основи діяльності у морських портах (ст. 2), дія норм закону не поширюється на річкові порти. Отже, фінансування річкового днопоглиблення за рахунок портових зборів юридично необґрунтовано.
"Якщо буде крос-субсидування річкового транспорту за рахунок морського - це буде додатковий податок на перевізників", - резюмував Каленков.
Довідка
9 лютого АМКУ створила свій новий філіал "Днопоглиблювальний флот", створений як відокремлений підрозділ підприємства. У фінансовому плані АМПУ на роботи для нового флоту передбачено понад 1,3 млрд гривень, що становить третину від загальної суми капітальних інвестицій. За словами начальника нової філії Сергія Бомчака, найближчим часом філія підготує план першочергових заходів щодо проведення днопоглиблювальних робіт. Будуть визначені відповідні ділянки на судноплавних внутрішніх водних шляхах. Перш за все, розглядається можливість проведення робіт на річці Дніпро.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.