Методика розрахунку оптової ринкової ціни (ОРЦ, формула Роттердам+) дозволяє захистити українського споживача від волатильності (зміни) цін на вугілля на світових ринках. Крім того, ручне регулювання цін на вугілля, що існувало до впровадження формули, формувало можливості для масштабної корупції та призвело до деградації вугільної галузі.
Про це повідомляє інтернет-видання "Лівий Берег" у розслідуванні "Спекуляції на вугіллі", передають Українські Новини.
При детальному вивченні методики визначення ОРЦ та цін на вугілля на світових ринках стає зрозуміло, що формула не покриває реальну ринкову ціну вугілля, яку платять теплові електростанції (ТЕС), так як вона - прогнозна й базується на середньому значенні індексу API2 за останні 12 місяців. Наприклад, для цілей розрахунку ОРЦ на 2018 рік Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) враховувала середнє значення API2 на рівні 83 долара за тонну. Поточні ціни на ринку значно вище: індекс API2 склав 93 долари за тонну в грудні 2017 року, а ціни імпортного вугілля з ПАР та США за інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України досягли 100 і 110 доларів за тонну відповідно.
У самій НКРЕКП кажуть, що в скандалі навколо Роттердам+ свідомо педалюється питання ціни і в той же час замовчується, що відсутність прив'язок до ринкових індикатива заганяє державні підприємства у мільярдні борги, виплата яких лягає на плечі платників податків.
"Політичне утримання цін на вугілля нагадує айсберг. Верхівка маленька - "соціально-обгрунтована" або "справедлива" ціна, і на неї частіше звертають увагу. Проте під водою купа проблем. Згадаймо, наскільки корумпованою була галузь до введення формули. Щорічні багатомільярдні дотації шахтам. Куди вони йшли? Явно не на їх модернізацію та навіть не на зарплати шахтарям, якщо згадати їх численні страйки з цього приводу. Все це оплачувалося за рахунок платників податків і неминуче вело до катастрофи галузі", - підкреслює голова НКРЕКП Дмитро Вовк.
Представники шахтарських профспілок також говорять про те, що відверто корупційним устрій українського вугільного ринку був до введення формули, а не після. Прив'язка ж ціни вугілля до зрозумілого індикативу забезпечило виживання галузі, яка перебуває на межі колапсу.
"Найголовніше в тому, що (до введення Роттердам+) українське вугілля купувался у шахт по 40 доларів, а з-за кордону завозили по 100 і більше доларів. Таким чином, державні українські шахти недоотримували кошти, необхідні для виплати зарплат, недоплата яких в перспективі змушувала їх виходити на вулиці. Відповідно, єдиним виходом було піднімати ціну, якої неможливо було б управляти в ручному режимі, тобто - прив'язати до ринкового індексу. Як, наприклад, ціна на газ прив'язана до ціни на біржі в Німеччині. Підвищення ціни на вугілля дало щорічно до 3,5 млрд гривень для галузі та дозволило вижити державним шахтам", - переконаний голова Незалежної профспілки гірників України та Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
У березні 2016 року, на виконання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, НКРЕКП затвердила формульну методику розрахунку оптової ціни електроенергії, в якій ціна на енергетичне вугілля визначається на основі європейського індексу API2 (порт Роттердам). Як стверджує голова НКРЕКП Вовк, тарифи на електроенергію для населення в Україні в 6 разів нижчі за європейські.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.