Відомо, що Україна — крупний експортер металу, руди та сільгосппродуктів. Зокрема, у 2017 році аграрний експорт України в ЄС зріс на 37%. Але наша країна продає за кордон і незвичайні товари — вату, парасольки, пух і пір'я, живих тварин, молюсків, комах і навіть... відходи харчопрому. Обсяги їх експорту не порівняти з поставками руди або їжі, але згадана продукція затребувана за кордоном все більше. Всього на нестандартному експорті країна заробила близько 1,2 млрд доларів за 2017 рік, повідомляє "Сегодня".
Як видно з інфографіки, Україна продає за кордон не тільки екзотичну їжу на зразок жаб'ячих лапок і виноградних равликів, але і твори сучасного мистецтва — картини, скульптури, товари народних промислів: вишивку, гончарство, плетіння.
За словами мистецтвознавця Ігоря Самаріна, в основному затребувані традиційні твори: петриківський розпис, мереживний посуд, звичайно ж, вишиванки, хоча їм становить серйозну конкуренцію ширвжиток з КНР, який коштує в рази дешевше.
"Купують і дорогоцінні камені, перш за все бурштин, але в основному у вигляді напівфабрикатів, а не готових виробів, тобто за безцінь, до 5 доларів/грам, в залежності від розміру, - каже Самарін. - І то, це крапля в морі , так як основний потік бурштину, на жаль, багато років йде за кордон контрабандою".
Експерти Українського клубу аграрного бізнесу відзначають зростання експорту продуктів, про які 4-5 років тому і не чули. Це, наприклад, виноградні равлики, яких ще 5 років тому приватний бізнес виростив і продав всього 3 тонни, а в 2017 році - вже 415 тонн! Їх беруть у нас живим оптом Литва і Румунія за ціною сировини - 1-1,5 долара/кг, а перепродують охолодженими і упакованими, в 4-5 разів дорожче, у Францію та Італію. У ці ж країни йдуть і штучно вирощені українські жаби, які досягли ваги 100-120 г.
Наш бізнес також заробляє на менш розвинених країнах, наприклад, закуповуючи і переробляючи бавовну на вату із Середньої Азії і експортуючи її.
"А ось пух і пір'я у нас свої, і дуже якісні, так як розвинене птахівництво, тому їх переробляють і дорого продають на Захід (в Польщу, Молдову, Грузію), де з пуху шиють подушки і теплий одяг. Що стосується відходів, то це макуха і шрот, кістки і хрящі худоби, з яких за кордоном роблять корми для собак і кішок ", - розповів президент Украналітцентра Олександр Охрименко.
А природним шелаком у нас почали займатися недавно, але успішно. Як пояснив нам бджоляр Юрій Похитун, шелак - це продукти життєдіяльності азіатських комах-червців (типу багатоніжки), він використовується для виготовлення лаків, якими покривають струнні музичні інструменти, в фармпромисловості - для оболонок таблеток.
"Джмелів розводять і експортують для запилення овочів в теплицях, так як бджоли там не виживають, — уточнив Похитун. — Звідси і попит на комах, наприклад у Туреччині, де овочі вирощують цілий рік".
За словами директора Асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, ці напрямки нашого експорту будуть розвиватися і далі.
"Не секрет, що ЄС встановив жорсткі квоти на українські традиційні товари, тому наш агробізнес починає освоювати нові ніші. Така тенденція продовжиться", — упевнений Дорошенко.
Як повідомляли Українські Новини, українські бджоли будуть рятувати канадських.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.