Прибутковість гривні і долара зрівняється, а золото - не вигідне.
Як пише видання "Сегодня", в найближчі три місяці на фінансовому ринку буде стабільність, але українцям доведеться постаратися, щоб зберегти та примножити заощадження. На думку фінаналітиків, долар швидше буде дорожчати, ніж дешевшати, ставки по депозитах залишаться на нинішньому рівні, який ледве перевищує інфляцію. Вкладатися в золото поки немає сенсу - воно на піку вартості, а в криптовалюту - ризиковано. Проте очікується розвиток інтернет-банкінгу.
Долар: чекаємо коридор в 27-29,5 грн
Експерти фінансового ринку говорять, що до кінця зими гривня слабшатиме і лише в березні трохи зміцниться.
"У І кварталі в базовому сценарії очікуємо коливання курсу в діапазоні 27,5-29 грн / $, - розповів нам старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин. - В оптимістичному сценарії можливі коливання від 27 до 28 грн/$, в песимістичному - 28,5-29,5 грн/$ ".
На думку експерта, на зміну курсу в ту або чи іншу сторону вплинуть насамперед закупівля енергоресурсів (газ, нафтопродукти), тенденції на сировинних ринках, співпраця з МВФ, без фіндопомоги якого Україні буде складно розрахуватися за зовнішніми зобов'язаннями. Ставки по депозитах збережуться на нинішньому рівні (в гривні в середньому 11% річних, в валюті - 4% річних). Шевчишин відзначив, що через девальвацію гривні дохід по депозиту буде приблизно збігатися з доходом за валютним, тому різниці, в якій валюті зберігати гроші, немає. Також 10-20% капіталу можна використовувати для акцій. Купувати золото варто тільки при зниженні ціни до $ 1200 за унцію (зараз ціна $ 1320). Можна виділити 2-5% на інвестицію в криптовалюту, але це високий ризик. При несприятливому результаті дохід від інших вкладень перекриє можливий збиток.
Кредит йде до бізнесу
У минулому році банки активізували кредитування.
"За рік депозитні ставки знизилися на 3%. Банки пропонували гривневі депозити в середньому під 14,3% на рік. Це дало змогу здешевити кредити", - говорить фінаналітик ICU Михайло Демків.
І кредитування населення стало активніше.
"Українці більше позичали за картковими кредитами і" кредитах на чайники "- заборгованість за споживчими кредитами за рік збільшилася на 16,1 млрд грн (+ 27%). Також, незважаючи на засилля авто на єврономерах, зросли продажі нових авто до 80 тис. шт . за рік (+ 27,3%). Банки наростили портфель автокредитів у гривні на 1,8 млрд грн (+ 36%) ", - відзначає Демків.
А в 2018-м фінсектор намір активізувати кредитування малого і середнього бізнесу (МСБ).
"Банки зацікавлені в МСБ, як в клієнтах, адже міжнародні організації на зразок IFC активно постачають нашим банкам фінресурси під кредитування малого бізнесу. Але у банкірів можуть виникнути проблеми при спілкуванні з МСБ, адже банки не дуже добре розуміють цей тип клієнтів. Немає розуміння, кого вважати малим підприємцем - багато велиих компаній працюють через ФОП для мінімізації ризиків. Але банки вважають роботу з МСБ перспективною, адже можна буде запропонувати клієнтам повний пакет послуг - наприклад, взяти на аутсорсинг бухгалтерію ", - вважає Демків.
Банківські послуги йдуть в онлайн
У 2017-му фінсектор активно привчав клієнтів до безготівкових розрахунків. Це дало поштовх розвитку онлайн-послуг, каже економіст Іван Нікітченко.
"У III кварталі 2017-го 75% операцій з платіжними картами становили безготівкові розрахунки. А в 2016-му їх частка становила 70%, в 2012-му - 32%. Українці користуються картами все активніше: за три квартали 2017 року обсяг безготівкових операцій (563 млрд грн) зрівнявся з 2016-м (571 млрд). і не дивлячись на зниження кількості банків і банківських відділень, число активних клієнтів не знижується. Українцям звичніше проводити безготівкові розрахунки, щоб рідше відвідувати банки. Але збільшення обсягу безготівкових розрахунків вимагає від банків нової е-інфраструктури, тому увагу направлено, наприклад, на розробку мобільних додатків і підвищення безпеки онлайн-кабінетів ", - вважає Нікітченко.
За його словами, в 2018-му банки продовжують йти в онлайн: "Коли в кінці року запрацює закон "Про електронні довірчі послуги", то послуги, довідки, виписки від держави переведуть в онлайн на основі е-ідентифікації (BankID, MobilD). тоді банки зможуть запропонувати нові онлайн-продукти і в сегменті спілкування клієнтів з державою".
Дрібниці все: що до чого
Очікується, що в I кварталі Нацбанк припинить карбувати монети номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок, продовживши випускати 10- і 50-копійчані. Як роз'яснили нам у прес-службі НБУ, причина в тому, що через інфляцію монети вже практично не відіграє суттєвої ролі при розрахунках. Але всі випущені монети залишаться в обороті і будуть, як і раніше, вважатися платіжним засобом при розрахунках. Точна дата прийняття рішення припинити карбування монет поки невідома, але, за інформацією Нацбанку, передбачені законодавством двомісячні консультації з громадськістю, банкірами і ритейлерами проводяться з 16 листопада минулого року.
У НБУ стверджують, що консультації з торгівлею і населенням показали правильність цього рішення, і впевнені, що воно не вплине на зростання цін. По-перше, тому, що при безготівкових розрахунках округлення цін не проводиться, а при оплаті готівкою в магазинах округляється до 10 коп. тільки кінцева сума в чеку, а не за кожен товар окремо. Причому округляється як в більшу (5 коп. І більше), так і в меншу (1-4 коп.) сторону.
Наприклад, якщо сума за покупки становить 125,15 грн, покупець повинен заплатити 125,2 грн, а при сумі 125,14 грн покупець заплатить 125,1 грн. При наявності дрібниці у продавця і покупця вони можуть розрахуватися з точністю до копійки.
Як повідомляли Українські Новини, долар на свята значно подорожчав.
НБУ пояснює падіння курсу гривні в останні дні сезонним фактором.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.