Головне юридичне управління Верховної Ради вважає, що після врахування поправок депутатів і узгодження профільним комітетом (з питань національної безпеки і оборони) редакції до другого читання законопроекту №7163 "Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях" його концепція істотно змінилася. Про це йдеться у зауваженнях управління до другого читання законопроекту, передають Українські Новини.
"Після врахування поправок істотно змінено концепцію в порівнянні з тією, яка була внесена Президентом і прийнята Верховною Радою за основу. При цьому не враховано вимоги Регламенту, згідно з яким, пропозиції та поправки можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, пропозицій), який прийнятий Верховною Радою України за основу ", - сказано в ньому.
Також управління звертає увагу, що в преамбулу законопроекту включені положення про анексований Росією Крим, хоча назва і предмет регулювання документа стосується виключно тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.
Крім того, управління зазначає, що виходячи з положень Конституції, Президент не може бути наділений цим законопроектом правом визначення за поданням Міністерства оборони, підготовленим на підставі пропозицій Генерального штабу Збройних сил, переліку та меж районів і населених пунктів тимчасово окупованих територій, і вважає, що таке повноваження більше відповідає компетенції Кабінету Міністрів.
Управління також розкритикувало враховану правку, на якій наполягала фракція "Народний фронт", про встановлення міністрами внутрішніх справ і оборони факту остаточного виведення і повної відсутності всіх збройних формувань Росії на Донбасі шляхом внесення спільного подання Президенту, який виключно на цій підставі приймає рішення.
"У проекті немає положень ні про порядок остаточного виведення всіх збройних формувань РФ, ні про порядок встановлення їх повної відсутності... Пропонуємо уточнити положення про факт остаточного виведення і повної відсутності всіх збройних формувань РФ в Донецькій і Луганській областях", - сказано в зауваженнях .
Також юруправління наголошує, що законодавство не передбачає в структурі Збройних сил такого виду військ як об'єднані сили, а серед керівництва ЗСУ посади командувача об'єднаними силами, який, згідно з законопроектом, керує Збройними силами та іншими військовими формуваннями, які залучаються на Донбас (така посада властива тільки організації військового управління в миротворчих операціях).
Юруправління також підкреслює, що законопроект повинен бути доповнений положеннями про загальні вимоги правового регулювання порядку в'їзду/виїзду осіб, переміщення товарів в/з окупованих територій, вказуючи на неузгодженості в документі щодо суб'єктів прийняття відповідних рішень і права введення обмежень.
В цілому, воно вказує на відсутність визначення використовуваних в законопроекті термінів або їх визначення в неналежному місці, як у випадку з окупаційною адміністрацією Росії, що прописано в преамбулі, яка не повинна містити норм права.
Крім того, юруправління вказує на цілий ряд взаємних неузгодженостей окремих положень законопроекту, і констатує, що документ потребує суттєвого редакційної та техніко-юридичного доопрацювання.
Також Головне юруправління Ради вважає загрозливим обмеженням конституційних прав громадян проектом відновлення суверенітету над Донбасом в редакції комітету.
Зокрема, воно стурбоване положеннями про притягнення в цілях цього закону Генштабом сил і засобів Збройних сил, інших військових формувань і ряду правоохоронних органів, а також про особливий порядок в зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, який надає органам сектору безпеки і оборони та іншим державним органам спеціальні повноваження для забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії.
Управління зазначає, що відповідно до Конституції, Збройні сили створені і використовуються для оборони, захисту суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, а військові формування та правоохоронні органи - для забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону.
Положення про спеціальні повноваження, на думку юруправління, не відповідає вимогам Конституції, оскільки не визначає перелік і обсяг повноважень, способи їх здійснення, суб'єктів надання таких повноважень і контролю їх виконання.
У зауваженнях зазначено, що використання військових формувань не обмежено чітко в законопроекті районом заходів щодо відсічі російської агресії в період їх здійснення, як і не визначено терміни "район бойових дій" і "прилеглі зони безпеки".
"Можна зробити висновок, що положення цієї частини можуть бути застосовані в мирний час не тільки в межах окупованих територій... Зазначене, на нашу думку, не враховує принципу верховенства права... не відповідає конституційній природі військових формувань і правоохоронних органів... і створює, на нашу думку, потенційну загрозу обмеження конституційних прав громадян ", - сказано в зауваженнях.
Комітет також вважає неприпустимим надання права на використання зброї та спеціальних засобів в зонах безпеки особам, залученим до заходів щодо забезпечення нацбезпеки і оборони, які не є військовослужбовцями або працівниками правоохоронних органів.
У той же час юруправління розкритикувало і ряд пропозицій Президента Петра Порошенка, які були залишені комітетом без істотних змін при підготовці законопроекту до другого читання.
"Фактично надається право" у мирний час "застосовувати і використовувати зброю та бойову техніку з'єднанням, військовим частинам і підрозділам Збройних Сил України, які можуть бути залучені до здійснення зазначених заходів. Однак така норма не узгоджується зі статтями 17, 85, 106 Конституції України" , - сказано у висновках.
Управління також вважає таким, що суперечить Конституції і закону "Про оборону" пропозицію Порошенка Раді схвалити використання Збройних сил та інших військових формувань для стримування і відсічі російської агресії на Донбасі прийняттям даного закону.
У висновках зазначено, що згідно з Конституцією парламент повинен схвалити внесене главою держави рішення (подання) про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України (а не збройної агресії в Донецькій і Луганській областях).
"Внесення Президентом України в такому разі законодавчої ініціативи не може вважатися поданням", - йдеться у висновках.
Юруправління вважає, що така норма надасть право Президенту одноосібно вирішувати питання про застосування армії.
Як повідомляли Українські Новини, розгляд закону про реінтеграцію Донбасу відклали.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.