Своє бачення про ситуацію на ринку вугілля в дописі на персональній сторінці в соціальній мережі Facebook поділився колишній член Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуги Андрій Герус.
Послухав вчора коментар щодо "Роттердам+" журналіста, економічного експерта Олега Гавриша.
На мою думку, є декілька суттєвих неточностей, на які варто звернути увагу.
Україна ніколи не імпортувала 30%-40% енергетичного вугілля, на 100% якого у нас діє формула Роттердам+.
У цьому році із 24-25 млн тон вугілля імпорт складає лише біля 4 млн тон (в осн антрацит). Це 16,7%, а не 30%-40%. При чому морем, де реально є фрахт і перевалка, імпортується лише біля 1,5 млн тон, тобто 6% вугілля.
А Роттердам+ на імпорт з Росіі, зокрема із шахт ДТЕК Ростовськоі області РФ на Луганську ТЕС - виглядає дещо дивно.
Для повноти інформації варто добавити:
- Наше вугілля суттєво не відповідає параметрам якості індексу у Роттердамі (сірка, зола)
- Компанія ДТЕК експортує е/е вироблену тепловою генерацією в еквіваленті 2 млн тон вугілля марки Г. Які ж ми дефіцитні по марці Г, якщо експортуємо?
Це можна було б і не писати, але недавно побачив, що Олег Гавриш, вже як директор "Центра исследований в сфере топливно-энергетического комплекса", виступив у підтримку видобувників вугілля марки Г.
Тому вирішив підтримати експертну дискусію щодо певних фактів та міфів української енергетики.
P.S. У коментарі, я так розумію, мова ішла про електричну енергію, хоча використовувався термін "теплова енергія".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.