Політика 2022-05-15T07:26:33+03:00
Українські Новини
Африканський чай за 20 годин

Африканський чай за 20 годин

ДОПОМОГТИ УКРАЇНСЬКИМ НОВИНАМ
Чай, Конго, Фабрика

 

Одним із найпопулярніших та тонізуючих напоїв світу, звичайно, являється чай. Про його корисні властивості, що широко використовуються в їжі, косметиці та медицині знає не кожен, та й не завжди можна придбати якісний продукт - не змішаний з іншими фабрикатами чи добавками. Зазвичай красива реклама та яскрава упаковка з чаєм зваблює людей і вже на 50% є запорукою успіху продажі цього напою. Насправді, це не завжди так. Хто коли-небудь подорожував азіатськими країнами чи був в "глибокій" Африці мав би знати смак справжнього чаю, а відтак підтвердить: найкращий чай – натуральний чай.

Процес створення чаю спеціально для Українських Новин вивчав Віктор Ануфрієв.

Вирощування чайних кущів в Африці є досить прибутковою справою, витрачаючи при цьому на весь процес виробництва мінімум коштів. Тим паче, що землі на просторах Чорного континенту більш ніж достатньо.

Демократична Республіка Конго. Країна не надто славиться своєю чайною продукцією, проте, як і більшість африканських держав, унаслідувала від своїх колонізаторів в минулому потужні фабрики та заводи, які сьогодні приносять досить непогані гроші. Не великі – проте завжди стабільні.

По всій країні підприємств, що займаються продукцією чаю (від збору листя з плантацій і аж до фасування в мішки) є не багато. Найбільше знаходиться поблизу аеропорту міста Букаву, в околицях Національного парку Кахузі-Бієга.

Від найближчого населеного пункту до самої фабрики приблизно 40 хвилин їзди гірським серпантином, краще їхати на позашляховику, так як дорога польова та досить складна. Вже на шляху до фабрики практично посеред лісу починаються чайні плантації і через відкрите вікно автівки чути приємний аромат майбутнього напою. На самій верхівці гори самодільний шлаг-баум ввічливо відчиняє темношкірий працівник фабрики "М’байо". Далі біля входу в головний офіс (якщо його так можна назвати) зустрів головний менеджер фабрики містер Сатедж Саарма, який люб’язно погодився нам провести маленьку екскурсію своїми володіннями.

"Завод повністю належить індійським бізнесменам, нас тут кілька чоловік з цієї країни", - розповів містер Саарма. – "Ця фабрика є дочірнім підприємством одного з найбільших індійських експортерів високоякісного чаю. Викупили давно, адже тут залишилось обладнання ще з часів бельгійських колонізаторів, працює й досі. Чайних плантацій приблизно 1400 гектарів, які доглядає стільки ж людей. На фабриці в цехах працює 80 спеціалістів".

Менеджер пояснив, що все підприємство користується власною електроенергією від дизельних генераторів, адже провести світло з найближчого села та платити за нього - надто дорого. Будівлі теж не нові, неозброєним оком видно, що потребують косметичного ремонту, проте, як запевнив індус, стіни міцні та простоять ще купу років.

Перше куди нас запросив менеджер – цех збору чайного листя та його просушки. Довгі залізні помости на яких в’ялиться листя потоком повітря протягом 5-6 годин, простягаються на десятки метрів. Потім воно потрапляє в цех різки, де так звана "м’ясорубка" подрібнює його та розподіляється працівниками по металевих чанах, де воно сушиться ще 8-10 годин. Далі отриману сировину просіюють та очищають від сміття і відправляють контейнерами на спеціальну сушильну машину, яка при температурі 90-95 градусів видає вже готовий чай. Вже звідти працівники фабрики розсортовують чай по мішках, зважують та складають у великому залі, звідки його відправлятимуть замовникам.

"Весь процес з моменту збору листя до фасування готової продукції займає 20 годин", - сказав Сатедж Саарма. – "Все розраховано з дотриманням міжнародних стандартів, інакше чайна сировина може втратити певні властивості, стати надто терпкою або пересушеною, а відтак – чай буде не смачним".

За день на фабриці "М’байо" виготовляють близько трьох тон чаю. Можна й більше, якщо встигати збирати з величезних плантацій вчасно листя. Один з працівників фабрики каже, що найкраще листя – молоде, яке з’являється зверху куща та тільки починає розростатися. В ньому, мовляв, найбільша цінність, адже воно ввібрало найпотрібніші ферменти та смакові властивості.

Чай можна придбати будь-кому одразу на фабриці, і кожному, звичайно, проведуть екскурсію цехами за бажанням. Кілограм готового чорного або зеленого крупнолистового чаю коштує 10 доларів США, кілограм подрібненого (як вони називають "orthodox tea" – авт.) – 7 доларів. Цей же подрібнений чай, як я здогадався, пізніше розфасовуватиметься дистриб’ютором по маленьким пакетикам, які ми звикли пити в повсякденному житті. Його можуть змішувати з різними пряностями чи фруктовими ароматизаторами, тому тут абсолютно стає зрозуміло, як з кілограму чистого чаю можна зробити два, а то й три кіло "ароматного напою".

Не зручно, звичайно, питати у господарів підприємства скільки вони платять своїм робочим, проте можна спрогнозувати їхню зарплатню, аналізуючи ситуацію в регіоні. Для багатьох селян бодай якась робота та копійчина в домі – це вже скарб, тому можна припустити, що два-три долари в день - цілком прийнятна платня, а для роботодавця – дешева робоча сила.

"В основному чай з фабрики експортують в Кенію, а вже звідти він розповсюджується Африкою, летить в Росію та Німеччину", - підсумував зустріч містер Саарма. – "З Німеччни, в основному, чай реалізується по всій Європі, з Росії – по країнам СНД, в тому числі і Україну. На Близькому Сході та Азії є свій ринок чаю, яким теж в більшій мірі, керують індійські підприємства".

Для місцевих жителів Конго такий чай не завжди по кишені, в основному купляють дешевший з сусідньої Уганди, Бурунді чи Танзанії. Проте фабрика дає роботу людям, дає їм заробіток та робить великий внесок в розвиток харчової промисловості даного регіону.

Більше новин про: Чай Конго Фабрика


Новини

ok