За 9 місяців 2017 року приватні депо практично зрівняли свою частку в загальному обсязі робіт із ремонту вагонів - 14,2 тис. вагонів, проти 17,6 тис. в "Укрзалізниці". При тому, що саме УЗ контролює основну частину потужностей із деповського ремонту, а частка приватних операторів в загальному балансі потужностей не перевищує 10-15%. Про це йдеться в галузевому дослідженні Центру транспортних стратегій (ЦТС).
"Після значного скорочення рухомого складу в країні, Деповська потужності стали профіцитні. Крім того, обладнання фізично та морально застаріло, а якість самого ремонту залишає бажати кращого. На тлі цього багато власників вагонів виступають за відкриття цього ринку", - констатують аналітики ЦТС. Всього ж в 2016 р на потужностях УЗ було відремонтовано 39,4 тис. вагонів. Приватні оператори в цьому обсязі здійснили ремонт 16,7 тис. вагонів, "Укрзалізниця" - 22,7 тис.
"Ми бачимо необхідність скорочення наших депо на 25%. Той зайвий склад депо, який був розрахований раніше на набагато більші обсяги перевезених вантажів, не потрібно зараз", - заявив член правління УЗ Іренеуш Василевський.
За інформацією експертів ЦТС, багато компаній сьогодні скаржаться на якість ремонту УЗ, зазначаючи, що, якби не особистий контроль, вагони віддавали б з ремонту в жахливому стані. "Якщо говорити про ремонт приватного парку, то у нас зауважень до ремонту УЗ немає, але тільки тому що ми самі контролюємо процес. Якщо це вагони УЗ, де процес не контролюється, то відповідно і якість ремонту гірша. У них є свої кількісні показники роботи , тому страждає якість", - зазначають в компанії "Квадро-Центр".
Автори дослідження цитують думку директора вагоноремонтною транспортної компанії "Холд" Костянтина Щербанюка, який переконаний, що в умовах сучасного ринку необхідно проводити реформування структури вагоноремонтних підприємств, але робити це потрібно, враховуючи інтереси УЗ і інших власників вагонів. "Малоефективні підприємства, з економічної точки зору, можна виключити з плану реформування, а частину депо необхідно передати в управління приватникам. Такий підхід до оптимізації витрат на утримання і реконструкцію деповської бази дозволить підвищити якість і знизити собівартість ремонту вагонів", - вважає він. Тим більше, що, як сказано в дослідженні ЦТС, на ремонт своїх депо УЗ не виділяє достатню кількість коштів. З 2016 року всіма депо було освоєно 20 216 тис. грн (без ПДВ), в 2017 році планується освоїти 73 613 тис. грн (без ПДВ). Водночас, компанія "Лемтранс" за 10 років оренди двох вагоноремонтних депо - Волноваха і Дніпродзержинськ інвестувала у виробництво 45 млн грн, оновивши на 90% обладнання, реалізувавши проекти з енергозбереження та поліпшення умови праці робітників. "Реалізація інвестиційних проектів дозволила більш ніж в 2,5 разу збільшити обсяги виконуваних робіт", - зазначає генеральний директор компанії Володимир Мезенцев.
Аналітики ЦТС констатують, що лібералізація ринку послуг з ремонту вагонів дає економічний ефект. "Відкриття ринку створить конкуренцію. І "Укрзалізниця" і приватні компанії почнуть боротися за свого клієнта, що, безумовно, призведе до підвищення якості наданих послуг і зниження вартості ремонту вагонів", - резюмують автори дослідження.
На сьогодні, за даними УЗ для ремонту вантажних вагонів задіяно 35 депо і станом на 1 січня 2017 року їх загальна потужність - 42,1 тис. од. на рік.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.