19 жовтня 2017, четвер, 10:17 72

Необмежене збільшення повноважень НКЦПФР є неприпустимим, - юрист

Редактор: Тимофій Борзенко

Законопроект № 6303, який публічно позиціонується як "захист інвесторів від зловживань на ринку капіталу", насамперед спрямований на посилення повноважень НКЦПФР як регулятора, а не на захист прав інвесторів. Про це заявив партнер юридичної компанії Esquires Артем Саприкін, повідомляє Бізнес.Цензор.

"Зміст поданого до Верховної Ради законопроекту є суперечливим. З одного боку, у законопроекті є позитивні положення щодо обрання кандидатів та призначення членів НКЦПФР, гарантії незалежності її діяльності. З іншого боку - тоталітарний підхід до здійснення НКЦПФР повноважень, наділення її надмірними і значною мірою непотрібними функціями квазі-правоохоронного органу і створення підстав для застосування репресивного апарату проти учасників ринку. При цьому, пропонується, щоб самі учасники ринку оплачували функціонування такого репресивного апарату", - сказав А.Саприкін.

Експерт наголошує, що збільшення повноважень службовців НКЦПФР є неприпустимим без встановлення повноцінної системи стримувань і противаг, яка повинна мінімізувати навіть теоретичну можливість будь-яких зловживань з боку службовця. Тому позбавлення учасників ринку можливості призупиняти рішення регулятора в судовому порядку (фактичне позбавлення права на судовий захист) не повинно навіть виноситися на порядок денний.

"Намір НКЦПФР самостійно, своїми нормативно-правовими актами, встановлювати порядок організації, проведення, строки, оформлення перевірок є серйозною новелою. Такі ключові положення мають міститися виключно в законі", - підкреслив А.Саприкін.

Він вважає, що наділення НКЦПФР правами і повноваженнями органів досудового слідства та дізнання є абсолютно недоцільним.

"У законопроекті пропонується надати регулятору право доступу до приміщень, право вилучати на строк до трьох робочих днів документи та електронні носії, вимагати від операторів і провайдерів телекомунікацій надання інформації про надані телекомунікаційні послуги та інших матеріалів. Сподіваємось, що автори законопроекту не мали на меті створення квазі-правоохоронного органу, і що НКЦПФР не в захваті від будь-яких ідей щодо виконання функцій підрозділу, який здійснює оперативно-розшукову діяльність", - сказав А.Саприкін.

За його словами, внески на регулювання, за рахунок яких планується фінансування НКЦПФР у майбутньому, за своєю суттю є додатковим податком (хоча база і ставка внесків на регулювання для різних професійних учасників ринку та емітентів цінних паперів відрізняються), який планується утримувати з професійних учасників ринку та емітентів цінних паперів. А тому впровадження таких внесків потребує серйозної дискусії та виваженого підходу.

Експерт вважає, що законопроект містить ще низку положень, які потребують суттєвого доопрацювання.

"Концептуально НКЦПФР має бути органом, який у сучасних умовах не здійснюватиме суворий нагляд за допомогою певного репресивного апарату, а радше розвиватиме ринок цінних паперів, розширюючи та ускладнюючи інструментарій регулювання разом із зростанням ринку. А отже, вкрай необхідно уникати будь-яких норм, які можуть трактуватися як такі, що надають НКЦПФР неадекватні повноваження, особливо, якщо не встановлюється повноцінний та дієвий механізм захисту інтересів учасників ринку", - підкреслив А.Саприкін.