Перший заступник глави української делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), народний депутат від "Опозиційного блоку" Юлія Льовочкіна заявляє про жорстку резолюцію ПАРЄ, прийняту щодо українського закону про освіту.
У четвер, 12 жовтня, в ПАРЄ відбулися термінові дебати по Україні, в результаті яких Асамблея прийняла жорстку резолюцію "Новий український закон про освіту: найбільша перешкода для навчання національних меншин рідною мовою". За відповідне рішення проголосували 82 з 110 присутніх парламентарів.
Про це йдеться у повідосленні прес-служби "Опозиційного блоку", передають Українські Новини.
За її словами, вранці відбулося засідання Комітету ПАРЄ з питань культури, на якому були розглянуті поправки, подані членами Асамблеї. Позиція наших європейських колег була категоричною і, потрібно зазначити, знайшла вагому підтримку у пленарній залі - 82 парламентаріїв "за".
"У Резолюції говориться, що новий закон про освіту передбачає значне скорочення обсягу раніше закріпленого права національних меншин на освіту рідною мовою. Асамблея підкреслює, що такий підхід не сприяє принципу "життя разом", - зазначила опозиційний політик.
"Критикується той факт, що ст. 7 Закону "Про освіту" не обговорювалася з представниками національних меншин до прийняття закону. А також, що лише під тиском міжнародної спільноти, українська влада передала окрему статтю Закону "Про освіту" на експертизу до "Венеціанську комісії" (Європейська комісія "За демократію через право"). Нормальною європейською практикою є консультація і отримання експертного висновку Комісії до, а не після прийняття закону", - пояснила Юлія Льовочкіна.
"Асамблея відзначає серйозне занепокоєння щодо низки правових питань, підкреслюючи, що важливим є виконання зобов'язань, передбачених Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод, Європейською хартією регіональних мов і Рамковій конвенції про захист прав національних меншин, підкреслюючи, що важливо допомогти відновити конструктивний діалог між різними зацікавленими сторонами ", - підкреслила народний депутат.
Також Юлія Льовочкіна зазначила, що з фінального тексту Резолюції виключена норма про те, що навчання виключно на мові національних меншин створить перешкоди для тих дітей, які до них належать, через нездатність оволодіти національною мовою на достатньому рівні, що надалі буде для них перешкодою надають допуск до вищої освіти і ринку праці. "Пункт 4 статті 7 Європейської Хартії встановлює, що при визначенні своєї політики щодо регіональних мов або мов меншин Сторони беруть до уваги побажання національних меншин. Тобто не можна в примусовому порядку змусити представників тих чи інших національних меншин навчатися мовою, відмінною від їх рідного ", - пояснила Юлія Льовочкіна.
Крім того, вона звернула увагу, що Асамблея вважає, що 3-річний перехідний період, передбачений в законі, занадто короткий і пропонує переглянути терміни проведення реформи освіти.
Як зазначила Юлія Льовочкіна, Асамблея звертається до української влади з проханням імплементувати рекомендації та висновки "Венеціанської комісії".
"Від Асамблеї пролунав дуже чіткий меседж - відновити конструктивний діалог між різними зацікавленими сторонами. І від України в цьому питанні очікують нічого іншого, як внесення змін до закону відповідно до європейських стандартів", - резюмувала Юлія Льовочкіна.
Нагадаємо, прийняття Висновків "Венеціанської комісії" очікується на 113-й Пленарної сесії, яка пройде 8-9 грудня.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.