02 жовтня 2017, понеділок, 10:35 154

Чим лякають молдаван: чому страшно в Києві та Україні

Сьогодні ні для кого не секрет, що пропаганда з яскравим забарвленням "триколора" активно ведеться в інформаційних просторах, особливо на території країн пострадянського простору. Не виключенням є і громадяни Республіки Молдова, які щодня можуть стикатися з масою інформації, націленою на залякування і введення в оману.

Українські Новини разом з колегами з інших видань України та Молдови зібрали найпоширеніші міфи про Україну, які побутують на території Молдови і якими лякають наших сусідів.

Міф № 1. Не їдьте в Україну, там війна

Іноземців ще з 2014 року лякають війною в Україні і попереджають про небезпеку відвідування країни. Молдова не виняток. У суспільстві побутує думка, що їхати в Україну небезпечно через військовий конфлікт на Донбасі. І це стосується не тільки до зони АТО, а до усіх міст України. Але конфлікт в Україні локалізований, як це було за часів збройної фази військового конфлікту в Придністров'ї.

Ситуацію на Донбасі можна порівняти з Придністровським військовим конфліктом в Молдові - його ще називають молдавсько-російською війною - в період 1991-1992, коли республіка проголосила незалежність. Як відомо, на сьогодні існує заморожений конфлікт між Республікою Молдова і самопроголошеною "Придністровською Молдавською Республікою", яка існує на дотації з Москви.

Військові дії тоді проходили в шести районах - Кам'янка, Дубесар, Григоріополь, Рибниця, Слобозія і Тирасполь, розташованих на лівому березі Дністра і в місті Тигина (воно ж - Бендери), на правому березі тієї ж річки. Водночас в Кишиневі і інших містах і селах, війну не відчували і люди вели звичайний спосіб життя, як зараз в Києві та інших містах України поза зоною АТО.

Міф № 2. В Україні небезпечно розмовляти російською

Ще одним поширеним міфом в країнах пострадянського простору є міф про російську мову в Україні. Кажуть, що тут, зокрема в Києві, краще нічого не питати російською. У кращому випадку вас просто проігнорують. Але, мовляв, не варто ризикувати.

Ми провели експеримент, звернувшись до людей на вулицях Києва російською та румунською мовами, щоб подивитися, як реагують на російську мову і чи варто боятися.

Під час експерименту виявилося, що українці з радістю вам допоможуть, навіть якщо ви звернулися на зовсім незнайомій мові. У нашому випадку на питання румунською мовою відповідали і російською, і англійською.

Також результати соціальних опитувань, проведених соціологічною службою Центру Разумкова, за 2017 рік свідчать, що російську мову в Україні вважають рідною 14% респондентів, а кожен п'ятий українець вважає і українську, і російську рідними в рівній мірі.

Міф №3: Озброєні українські прикордонники лякають мирних молдаван

Калінінградська "Комсомольская правда" розповіла "страшилку" про молдавських туристів, яких українські прикордонники залякують своїм зовнішнім виглядом: військовою формою одягу камуфляжного забарвлення і автоматами.

Автор статті цитує міфічного українського блогера, без зазначення його ПІБ, посилання на його профіль у соціальних мережах, лінк або скрін статті в електронних або друкованих ЗМІ. При цьому "Комсомолка" перетворює одного "українського блогера" в декількох, намагаючись створити враження масовості подібної точки зору.

Інтерактивне посилання в кінці статті вказує як джерело матеріалу сайт "Хоробро", назва і тематика якого не мають відношення до статті "Не ту країну назвали Молдовою", яку цитує "КП".

"Автомат прикордоннику не потрібен, адже війна з Молдовою не намічається", "Це сервісний об'єкт, призначений для обслуговування громадян, а не окопи, і нічого розгулювати з автоматом", нагнітає атмосферу страху "Комсмомолка", цитуючи неназваного "українського блогера".

І тільки ті, хто дочитав статтю до кінця, можуть зрозуміти, що йдеться не про реальні українських прикордонників, які "залякують молдавських туристів", а про "плакати із зображенням українського військового, який утикається їм в обличчя автоматом".

Провокативний заголовок, що нагнітає атмосферу страху, відсутність посилань на джерела інформації, лінк на матеріал, який не має відношення до тематики статті, неправомірні узагальнення (блогер - блогери), пересмикування і підміна фактів (прикордонники - плакат з прикордонниками) - типові ознаки інформаційних маніпуляцій, використовуваних російськими ЗМІ в рамках агресії проти України.

Міф 4. Пляжі Затоки смертельно небезпечні!

Влітку 2016 року в Молдові почали активно поширювати інформацію про "смертельно небезпечні" пляжі в Затоці Одеської області. Тема не втратила свою актуальність і влітку 2017 року.

Громадян Молдови, які збиралися на український курорт, залякували все тією ж інформацією про небезпечне море. Хоча фактологічних даних з цього приводу ніхто не надавав.

Громадянка Молдови, Ірина Урсаки з села Рублениця (Сороцький район, Республіка Молдова) відпочивала разом з рідними влітку 2017 року в Україні. Зі слів жінки, жахливі чутки про "смертельно небезпечні пляжі" змусили задуматися її сім'ю не на жарт.

Але оскільки вони неодноразово відпочивали на курортах сонячної Одеси, одноголосно вирішили не змінювати усталені традиції і вирушили в "улюблену Затоку" - Білгород-Дністровський район, Одеської області.

"Їхали з деяким побоюванням і сумнівами, багато чого начиталися в ЗМІ, тим більше ми з дітьми ... Але слава Богу, нічого не підтвердилося. Нічого підозрілого, ніхто не захворів, жодних алергій. У нашій компанії було багато народу, включаючи 5 дітей. Відпочили в Затоці відмінно! ".

Молдаване в Затоке летом 2017 года. Фото: Ирина Урсаки Молдавани в Затоці літом 2017 року. Фото: Ірина Урсаки

За інформацій курортного сайту vzatoku.com, який посилається на Держприкордонслужбу України, вода в морі під Одесою відповідає нормам.

"Проби якості морської води здійснюються щодня, тому відпочивальникам не варто турбуватися, що купання в морі може виявитися шкідливим".

Щоб ще раз розвінчати найпоширеніші міфи і довести, що на вулицях Києва та інших міст України гуляти безпечно, а за російську мову ніхто вас не буде ігнорувати і тим більше ображати, ми провели експеримент. Наша колега з Молдови, представившись туристкою, запитала румунською мовою, як пройти на Хрещатик, а заодно і з'ясувати, чи безпечно гуляти в Києві.