На каспійському узбережжі Туркменістану 18-20 серпня відбудеться міжнародний музичний фестиваль "Аваза-2010". Музиканти різних країн світу продемонструють свою майстерність, у тому числі й у жанрі народної музики. Туркменським виконавцям до цього часу президент Гурбангули Бердимухамедов рекомендував освоїти гру на 72 національних інструментах.
Минулого тижня в ході засідання Кабінету Міністрів, яке традиційно транслюється по державному телебаченню, Бердимухамедов висловив ряд критичних зауважень на адресу віце-прем'єра Майси Язмухаммедової і Міністерства культури й телерадіомовлення. Він незадоволений тим, що туркменські музиканти обмежуються аранжуванням фольклорної спадщини й наслідують популярні у світі твори. Президент вважає, що музикантам "необхідно активніше використати всі форми, видове й жанрове багатство музичної спадщини предків при створенні нових неповторних творів". Він закликав місцевих музикантів активно задіяти у своїй творчості всі 72 туркменських народних інструменти. Правда, не уточнив, що це за інструменти.
Експерти вважають, що під "туркменськими" інструментами глава держави, очевидно, мав на увазі всі музичні інструменти, які використовуються на Сході. Зокрема, у декількох номерах газети "Нейтральний Туркменістан" (жовтень-листопад 2001 року) були публікації про цих 72 інструменти. З-поміж них широко відомий на Сході уд (п'ятиструнний безладовий інструмент) та інші струнні інструменти регіону - танбур (використався туркменами в XVII-XVIII століттях), арабський канун, тюркський ікіділлі, бозук. Серед духових інструментів згадується діллі туйдук. Він вважається прабатьком всіх духових музичних інструментів і є майже у всіх народів під різними назвами, у слов'янському світі, наприклад, він відомий як пастуший ріжок. А також його похідні - гоша діллі туйдук, гамиш баламан, агач баламан, гарги туйдук, най, сурнай (зурна).
Крім цього, в одній зі статей також сказано і про власне туркменські інструменти, згадки про які залишилося в епосі: духовий бронзовий інструмент борі, що нагадує вигнутий ріг, горкута ата - виготовлявся з абрикосового дерева, глиняні дитячі свистульки - джул-джули, спеціальний інструмент для жінок - гопуз та інші.
"Якщо говорити тільки про національні інструменти туркменів, то їх було всього три: дутарі, гіджак, тойдук. Відповідно балалайка, смичкова балалайка й дудка з очерету. До цього можна додати зурну, на якій грають дівчата. У минулому практично кожен туркмен грав на дутарі. Не було навіть бубна. У туркменів, які проживають у східних районах Туркменістану, бубон з'явився під впливом узбеків і таджиків", - пояснив професор, доктор історичних наук Шохрат Кадиров. З його слів, так звані музичні посиденьки були в регіоні найпоширенішою формою проведення дозвілля. За ними йшли шахи. Уже в радянський час у Туркменістані став дуже популярний акордеон. "На цьому інструменті прекрасно грає другий президент. До речі, недавно він зіграв у колі дітей, - зазначив Кадиров. - Думаю, що наказ грати на всьому, що попадеться під руки, - це хід конем. Президент пропонує комплементарно вийти за рамки традиційної музики. Адже його попередник Туркменбаши, навпаки, настійно радив, щоб по радіо й телебаченню цілодобово звучала музика бахші". (Бахші - один з напрямків у туркменському фольклорі - музикант грає на дутарі й виконує пісню, яка може тривати більш як 10 годин.)
Нагадаємо, у Байрейті відкрився 99-й фестиваль музики Ріхарда Вагнера – перший з моменту смерті онука композитора, Вольфганга Вагнера, який керував фестивалем з 1951 року.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.