У Байрейті проходить 99-й фестиваль музики Ріхарда Вагнера - перший від часу смерті онука композитора, Вольфганга Вагнера, який керував фестивалем з 1951 року.
Очолюваний тепер двома правнучками композитора фестиваль представив прем'єру "Лоенгріна" у постановці скандально відомого метра німецької оперної режисури Ханса Нойєнфельса.
Відкриття видалося нервовим: напередодні, під час генеральної репетиції, на Аннету Даш, яка виконувала в "Лоенгріні" партію Ельзи, упала частина декорації, а на третій день, не витримавши хвилювання і спеки, злягла в лікарню із судинним кризом старша із двох керівниць - 65-річна Єва Вагнер-Паскьє. Єдинокровні сестри Вагнер (компанію Єві складає 32-річна Катаріна) уже "обстріляні": вагнерівським фестивалем вони керують другий рік - їхній старий батько поступився їм своїм постом ще восени 2008 року.
Тоді, прийшовши до влади, сестри пообіцяли фестивалю відновлення. На перший погляд, до обновних заходів можна зарахувати й появу в Байрейті професійного порушувача спокою Ханса Нойєнфельса. Від сурово-піднесеної атмосфери вагнерівської легенди, дія якої розгортається в ранньосередньовічному Брабанті, режисер вже точно не залишив каменя на камені: хор і масовка вбрані гігантськими пацюками, а Лоенгрінів лебідь з'являється однієї миті общипаним догола. Публіка посміялася, обурилася, режисер поскаржився на розбіжності з керівницями - порушення спокою зареєстроване. Не дуже, щоправда, значне, та й складно говорити про те, що для Байрейта цей "Лоенгрін" виявився небаченим колись театральним проривом.
І більше того, насправді, звичайно, це не сестри Вагнер домовилися з паном Нойєнфельсом - так швидко такі справи не робляться, рішення приймав ще Вольфганг Вагнер, у тривале царювання якого оперно-театральний консерватизм у Байрейті поступово здавав бастіон за бастіоном, тому звучних режисерських імен і радикальних рішень на фестивалі в останні два десятиліття вистачало. Тому власна ініціатива сестер, незважаючи на всі заяви, поки що мала нагоду проявитися в далеко не у всіх речах. На фестивалі з'явилася дитяча програма - адаптовані для маленького глядача вистави за мотивами вагнерівських опер (торік був "Летючий голландець", у цьому - "Тангейзер"). Фестиваль продовжує показувати свої спектаклі на великому екрані на площі, і це загалом не найгірший втішний приз для тих, хто не потрапив у заповітне святилище місцевого "Фестшпильхауса", оскільки в технологічно такі покази робляться дуже якісно.
І те й інше удар у спину для ревнителів байрейтської фестивальної старовини, однією з підвалин якої є елітарність: потрапити на спектаклі фестивалю надзвичайно складно. До того ж, Вагнер начебто б композитор не для широких мас, і тим більше не для дітей. Але це й всі новації. Керівниці обіцяли ще громадське розслідування на тему взаємин фестивалю з нацистським режимом. Поки що нічого значного тут почато не було, але, з іншого боку, задумаєшся, а чи це оперному фестивалю взагалі потрібно - реально, а не для слівця?
Залишається музика, і отут, видно, дійсно є тенденції, про які варто говорити серйозно. В "Лоенгріні" відбувся байрейтський дебют найзнаменитішого тенора Німеччини Йонаса Кауфмана - ефектний хід, особливо якщо додати чутки про можливе запрошення в Байрейт інших оперних зірок широкого профілю. Але найголовніше - це виразний інтерес фестивалю до молодих зірок-диригентів. Того ж "Лоенгріна" з успіхом провів 31-річний Андріс Нельсонс, через три роки музичним керівником чергового нового "Кільця нібелунга" буде Кирило Петренко. І ось це вже точно сильний жест, принаймні на думку консервативної публіки, що потай майже змирилася вже з тим, що на сцені може відбуватися будь-що, але продовжує дотримуватися переконання, що диригування - мистецтво не молоді, а сивоволосих маестро-патріархів.
Нагадаємо, що з 29 липня по 1 серпня в Одесі відбувся II Міжнародний фестиваль аргентинського танго.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.