"Зеленими святами" українці називали весняно-літній час з четверга сьомого тижня після Пасхи по вівторок восьмого тижня після Великодня, а в деяких місцях – і до свята Трійці. Ці дні також називали по-різному - і "Зелені свята", і "Троїцькі свята" і "Русальний тиждень" і навіть "Зозульками".
Люди вірили, що під час таких Свят на світ з'являлися русалки і навіть показуються людям. "Зелені свята" вважалися кордоном між весною і літом, оскільки сама Трійця і той тиждень, що припадав за нею, вважалися весняним завершенням. Коли ж 12 липня наступав Петрів день, люди вважали, що природа починає повертатися ближче до зими. Як завершення свят відзначався день, в який наставало літнє сонцестояння, і цей день ще називався Івановим днем.
Вважалося, що саме в цей день Господь створив Землю і всю її засіяв зеленню. У ці дні всі християни прославляють процвітання природи в очікуванні літа і дива.
Вважалося, що саме в цей день Господь створив Землю і всю її засіяв зеленню. Фото: witchofthewilds
"Зелені свята" предки відзначали з великою кількістю обрядів і традицій – у ці дні до Трійці було прийнято захищати себе від нечистої сили, яка за легендами, буде володіти світом до самого Іванового дня. Тому ці дні пов'язані не тільки з веселими святами, але і з захисними обрядами, прикметами і віруваннями.
"Зелені святки" предки відзначали з великою кількістю обрядів і традицій. Фото: witchofthewilds
Народні традиції та обряди на Зелені святки
Символом свята є береза. Наші предки урочисто вносили березові гілки в будинок, щоб ті допомагали відганяти біди і залучати благополуччя.
Давньою народною традицією вважається прикраса свого житла на Зелені свята різними запашними рослинами, зеленими гілками, запашними польовими квітами, створення з них цікавих композицій вплетення у віночки. У багатьох будинках досі прийнято розкладати на підлогу або ставити у вази так зване "зілля". Попередньо зелень, зокрема, гілочки клена, липи, освячуються в церкві. Підлога в оселі застеляється свіжою травою. Ця традиція пов'язана з вірою в те, що зелень на Трійцю володіє особливою силою, яка захищає помешкання від різного роду зла. За повір'ями, у хаті не можна було підмітати до закінчення свят.
Давньою народною традицією вважається прикраса свого житла на Зелені свята різними запашними рослинами. Фото: witchofthewilds
Вважалося, що на "Зелені свята" не можна купатися у водоймах, оскільки русалки могли затягнути на дно.
Також раніше в цей час люди освячували поля, щоб уберегти їх від повеней і градів.
В дні "Зелених свят" не давали худобі свіжу траву, не просіювали через сито борошно в корито або бочку.
Православні віруючі після молебню відвідують кладовища і прикрашають могили родичів гілками берези і польовими квітами. На цвинтарях обов'язково залишають частування для помину покійних.
А з "смачних традицій" - було прийнято пекти пшеничні пироги, обгорнені в капустяне або бурякове листя.
Нагадаємо, раніше Українські Новини писали про Вознесіння Господнє: народні прикмети, традиції та обряди великого свята. Також Українські Новини писали про Страсну седмицю - це останній, найсуворіший тиждень Великого посту.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.