ЗМІ 2019-03-15T05:26:54+02:00
Українські Новини
Професор журналістики зі Львова оскандалився, публічно назвавши міжнародні журналістські стандарти "порнографі

Професор журналістики зі Львова оскандалився, публічно назвавши міжнародні журналістські стандарти "порнографією" (аудіо)

Під час воєн журналістика має перетворюватися в пропагандистську роботу, а "нав'язувані Європою журналістські стандарти" в таких умовах є неприйнятними. З такою тезою виступив на 14-му з'їзді Національної спілки журналістів України завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Львівського національного університету, доктор філологічних наук, професор Василь Лизанчук.

"Нам тут розповідають про якісь журналістські стандарти. Підштовхують європейці, забуваючи, що у нас йде війна. Всі ці стандарти, які нам нав'язує Європа, про об'єктивність, баланс думок і поглядів. В нинішніх умовах, а тим більше під час російсько-української війни - це повна порнографія!", - заявив він.

Особливе невдоволення викладача журналістики викликала розгорнута під егідою міжнародних журналістських організацій та ОБСЄ боротьба проти використання в ЗМІ "мови ворожнечі". "Не потрібно піддаватися маніпулятивним технологіям, особливо щодо висловлення "мови ворожнечі". Українські ЗМІ повинні називати українських героїв - героями, подвиг захисників України - подвигом, сепаратистську зраду - зрадою, російську брехню - брехнею, московський злочин - злочином, російську агресію - агресією, кремлівських блюдолизів - блюдолизами, російських найманців - аморальними зрадниками. Невже цього не розуміють Сергій Томіленко, Андрій Куликов, Анастасія Станько, колишня представниця ОБСЄ Дуя Міятович й інші сівачі так званого примирення і порозуміння з підступним і брехливим російським агресором - вічним ворогом України?", - вважає професор.

На думку професора ЛНУ, нав'язування воюючій Україні журналістських стандартів є проектом Москви, яка завдяки стандартам об'єктивності та балансу думок може просувати свої істини і цінності. "Ідеологи російського світу і їх подільники-відступники з нашого журналістського середовища люто нав'язують пост-модерні постулати Росії в Україні і Європі. Тобто, сприймайте нашу московську правду, оскільки всі правди рівнозначні, рівноправні, прийнятні".

Особливої критики Лизанчука зазнали центральні телевізійні канали, які допускають присутність в ефірі російської мови. Він назвав кілька телеканалів, які, на його думку, руйнують зсередини українську культуру і мову. Також обурення професора викликала популярність радіостанцій ФМ-діапазону замість "справжнього українського" проводового радіо. Також його обурення спровокували гумористичні передачі на центральних телеканалах, а також пісенні конкурси. Навіть канал Громадського телебачення, який професор по-старому називає "УТ", отримав негативну оцінку.

"Структури зв'язку доламують структуру українського проводового радіо, а більшість ФМ-радіостанцій - російськомовні з певним московським присмаком. Натхненниками такої цинічної політики є власники телеканалів - олігархи-чужинці, і менеджери, для яких Україна - це лише територія для збагачення.

Патріотом України робить не кров, а розуміння, що людина - частина своєї Батьківщини, і від її честі залежить честь країни. Той, хто втрачає на життєвій дорозі українські національні загальнолюдські морально-духовні почуття - рано чи пізно починає служити злу. Мовну шизофренію, на жаль, культивують не тільки комерційні теле- і радіоканали, а й канал УТ. Невже таку ситуацію схвалює Зураб Аласанія? Вважаю, що Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення має принципово вимагати від телерадіоканалів 100% російську мову перекладати як будь-яку іншу, як це робить радіо "Голос Америки".

Замість справжнього естетично-морального українського гумору, телевізійні канали ТЕТ, ICTV, СТБ, 1+1 пропагують різноманітні програми, в яких ганьблять українську мову, знущаються над україномовними піснями, національно-культурними традиціями. 95-й квартал, Ліга сміху, всі ці коміки... Не можна ж так нешанобливо ставитися до національних цінностей! До слова, і Зелінський, і Кошовий, і Настя Каменських жодного українського слова не говорять українській молоді. Це ж стосується і програми "Голос країни". Я вважаю, що такий конкурс має бути, але повинна бути обов'язково україномовна пісня, а друга - якоюсь іншою мовою", - вважає Лизанчук.

На думку професора, центральні українські канали мають вести мовлення з позицій україноцентризму і більше уваги приділяти історичним розвідкам: "Прикро, але багато журналістів чомусь не опановують правдиві історичні знання. Приклад. У цьому році 1165 років староукраїнській державі Київська Русь. Нестор Літописець писав "звідки є пішла руська земля". Ми повинні розповідати, що це наша історія, а не історія Московії. І ні на жодному центральному телевізійному каналі немає нічого про цю важливу подію!"

"Ще одне. Дуже мудру висловив думку директор Інституту журналістики Володимир Різун, щоб об'єднати зусилля теоретиків і практиків ... Ось над цим викладачі всіх рівнів і журналісти повинні працювати. Але в основі має бути україноцентризм. Тільки з таким підходом можна виростити нове покоління і звільнити з полону деяких старших журналістів. Російсько-українська війна - це війна цінностей, світоглядних орієнтирів. Українці завжди були і є будівельниками в матеріальному і духовному сенсі. Для журналістів для всіх російська агресія - відмінний момент історичної істини. А історична правда - головне гуманітарне зброю. Дізнаємося правду. І правда визволить нас з російського морально-психологічного ярма", - резюмував він.

Василь Лизанчук - професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри радіомовлення і телебачення Факультету журналістики Львівського національного університету. Веде спецкурси "Методика створення телевізійних і радіопередач", "Радіокомунікація: теорія і новітні практики", "Сучасне радіомовлення і телебачення в контексті інформаційної безпеки України", "Українська мова і політика", "Журналістська майстерність". Автор 24 монографій з журналістики, першою з яких стала випущена в 1985 році монографія "Телебачення і радіо у вихованні учнів", і соціально-політичної тематики, першою з яких стала випущена в 1989 році монографія "Грані колективізму: Вплив преси, телебачення і радіо на формування соціальної активності особистості".

Заслужений журналіст України. Член НСЖУ з 1966 року. З 1998 року - академік Академії наук Вищої школи України у відділенні масової комунікації.


Архів
Новини

ok