Проблема незаконного затримання та утримання, залучення дітей до збройних формувань, сексуальне насильство та інші, не менш серйозні проблеми, що виникли у зв’язку з війною на Донбасі, вже цього року стануть предметом розгляду Універсального періодичного огляду (УПО) Ради ООН з прав людини.
У результаті ретельного аналізу ситуації із правами людини на Донбасі, громадські організації "Східноукраїнський центр громадських ініціатив", "Восток-SOS", Луганський обласний правозахисний центр "Альтернатива" та "Мирний берег", що співпрацюють у рамках Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі", підготували подання, що складається із восьми аспектів порушень прав людини, пише "Радіо Свобода".
Правозахисникам вдалося ідентифікувати понад 150 незаконних місць несвободи по обидва боки лінії розмежування. При цьому доступ у такі місця закритий і українським, і міжнародним організаціям, що й зумовило важливість цієї теми у поданні для УПО.
Серед першочергових дій, які рекомендують правозахисники для поліпшення ситуації – ратифікувати Європейську конвенцію щодо відшкодування збитку жертвам насильницьких злочинів. Крім того, важливо забезпечити контроль за дотриманням прав людини на тимчасово окупованій території, який залучав би й органи державної влади, і правоохоронців, і міжнародні організації.
Під час аналізу зібраних свідчень – а це, станом на січень 2017 року, понад 280 інтерв’ю із постраждалими від порушень прав людини та експертами – правозахисники виявили, що в кожному третьому випадку йшлося про різні типи сексуального насильства в контексті конфлікту.
Коаліції відомо про понад 90 жінок стали жертвами сексуального насильства безпосередньо в місцях несвободи, створених незаконними збройними угрупованнями, однак такі випадки зафіксовано і в українських добровольчих формуваннях.
Щонайменше 30 випадків втягування неповнолітніх у збройний конфлікт на Донбасі – такі дані правозахисники отримали під час дослідження питання від самого початку збройного протистояння. Серед них є особи, що не досягли 15-річного віку. А такі випадки, згідно з міжнародним гуманітарним правом, кваліфікуються як воєнний злочин.
"Ми маємо привернути увагу міжнародних організацій, міжнародної спільноти до проблеми вербування та залучення дітей у збройний конфлікт, аби справедливо розслідувати ці випадки та покарати відповідальних осіб за втягнення неповнолітніх дітей у воєнні дії", – говорить Мирослава Статкевич, аналітик ГО "Східноукраїнський центр громадських ініціатив.
Під час збройного конфлікту кількість зниклих безвісти закономірно зростає. "За даними громадської організації "Мирний берег", сьогодні налічується 1023 особи, що зникли безвісти. Із них – 598 цивільних, у тому числі – 19 дітей", – стверджує Катерина Віжевська, ГО "Мирний берег".
Ця проблема неабияк ускладнює ситуацію із підтримкою родичів і близьких осіб, що зникли безвісти: наразі більшість із них держава матеріально не підтримує. Крім того, ефективність розслідувань випадків зникнень украй низька, переконані правозахисники.
У поданні для УПО правозахисники рекомендують передусім ухвалити закон для регулювання взаємодії державних органів та неурядових організацій з тим, аби більш ефективно встановлювати місцеперебування зниклих безвісти та забезпечувати соціальних захист родичів таких осіб.
Під час дослідження ситуації з обстрілами цивільних об’єктів представники Луганського правозахисного центру "Альтернатива" відвідали 24 медичні заклади, пошкоджені внаслідок обстрілів. Правозахисники наголошують, що міжнародне гуманітарне право забороняє атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди, в тому числі, лікарні, госпіталі тощо, за умови, що ці будівлі і міста не служать одночасно військовим цілям.
Дозвільна система, за якою нині відбувається перетин лінії розмежування, за своєю суттю порушує право на свободу пересування. Офіційно пасажирські перевезення на і з тимчасово окупованих територій заборонені з червня 2015 року, а тому ініціативу в свої руки взяли приватні перевізники, і від їхньої цінової політики найбільше страждають соціально незахищені верстви населення.
У поданні для УПО правозахисники рекомендують скасувати дозвільну систему для перетину лінії зіткнення, замінивши її на процедуру, яка застосовується при перетині державного кордону. Ще одне першочергове завдання для держави – відновити регулярне залізничне та автобусне сполучення через лінію зіткнення.
Нині державну соціальну допомогу можуть отримати лише особи, які мають статус внутрішньо переміщеної особи. На практиці це означає, що мешканці тимчасово неконтрольованих територій повинні покинути свої домівки для того, аби отримати соціальні виплати. Це порушує право майже 4 мільйонів осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на соціальний захист.
До конфлікту понад 140 тисяч жителів Донбасу були зайняті у вугільній сфері. Нині точна кількість шахтарів в Україні невідома, оскільки 76% шахт опинилося на тимчасово окупованій території. Однак достеменно відомо, що гірникам здебільшого затримують виплати заробітної плати. Крім того, на гірничих підприємствах порушуються умови безпеки праці.
Універсальний періодичний огляд Ради ООН з прав людини, для якого правозахисники підготували подання, охоплює аналіз дотримання прав людини у всіх країнах-членах ООН. 15 листопада 2017 року робоча група УПО розглядатиме ситуацію з правами людини в Україні.
Нагадаємо, ООН виявила, що 60% українців живуть за межею бідності.
У День щастя ООН показала рейтинг найщасливіших країн: Україна не увійшла у Топ-100.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.