Двоє журналістів загинули у лютому 2014 року у Києві. Від рук "тітушок" помер журналіст газети "Вести" В’ячеслав Веремій, а на Майдані – студент і журналіст Ігор Костенко.
За узагальненими даними, які оприлюднює Національна спілка журналістів України, у лютому 2014 року 95 вітчизняних та іноземних журналістів було побито (найбільше – в Одесі, Харкові, Черкасах та Криму), на 9 редакцій медіа було скоєно напади, 12 журналістів отримували погрози, одного колегу в Запоріжжі затримали.
"Винні і у вбивствах журналістів, і у інших злочинах проти працівників медіа, що сталися в цей період, досі не покарані", - наголошує в.о.голови НСЖУ Сергій Томіленко.
Найбільш гучною справою лютого є вбивство В’ячеслава Веремія. Справу не можуть довести до кінця уже 3 роки.
Підозрюваного у причетності до вбивства Юрія Крисіна (він обвинувачується в тому, що в складі "тітушок" бив журналіста Веремія бейсбольною битою на перетині вулиць Великої Житомирської та Володимирської 18 лютого 2014 року) суд системно звільняє з-під варти, навіть попри скоєння ним після подій Майдану ще двох злочинів (в одному випадку його вина вже встановлена судом, в іншому він наразі підозрюваний).
"Цій особі інкримінується хуліганство. Справу перекваліфіковано з умисного вбивства. Обставини справи і все слідство побудоване більше на свідченні обвинуваченого. Крисіну інкримінується напад на В’ячеслава Веремія і в розумінні слідства він є також головним свідком у справі вбивства журналіста", – коментує НСЖУ керівник Адвокатської дорадчої групи Віталій Титич.
В той же час, Крисін дав покази, що постріл з пістолета у В’ячеслава Веремія здійснив громадянин Джалал Алієв (житель Горлівки, – ред.)
"Проте з наявних матеріалів, і з того, що видно у справі (а було багато відео), однозначно не можна стверджувати, що це поранення смертельне, і воно призвело до смерті В’ячеслава. Це теж доволі цікавий момент, який залишися недосліджений належним чином", – каже пан Віталій.
Також, за його словами, кваліфікація як хуліганство не відповідає реальним обставинам і навіть самим свідченням, які надавав Крисін.
"Тому ключова вимога до прокуратури, яка сформульована – це зміна обвинувачення. Він щонайменше має бути звинувачений у перешкоджанні мирним зібранням громадян, яке він здійснював шляхом хуліганських нападів", – наголошує адвокат.
Правозахисниця, координатор "Медійної ініціативи за права людини" Марія Томак, яка стежить за розслідуванням вбивства В’ячеслава Веремія, зауважує: Крисін – досить "цікава" фігура, бо саме через нього закрили судовий процес від громадськості.
"Спершу йому змінили запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, бо нібито йому загрожувала небезпека у СІЗО. Потім захист подав клопотання про те, щоб його відпустити під особисті зобов’язання. Крисін дійсно може багато знати "зайвого", але чи це привід, щоб звільняти його з-під варти, а головне – закривати від суспільства одну із ключових майданівських судових справ?", – коментує Марія Томак.
У цій справі, каже правозахисниця, дуже багато питань без відповідей. Зокрема, і те, хто стоїть за Крисіним, якому системно вдається "вийти сухим із води", і кому потрібно, аби слухання відбувалися в закритому режимі.
Справа убивства В’ячеслава Веремія, як і Павла Шеремета у 2016 році, перебуває на громадському контролі Міжнародної федерації журналістів, яка спільно з Національною спілкою журналістів України проводить нині кампанію боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів. За оцінками вітчизняних і міжнародних експертів рівень захищеності журналістів від фізичної агресії в Україні є неприпустимо низьким.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.