На Різдво українці споконвіку плели Дідуха – солом'яний оберіг, дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини.
За традицією, Дідух, його ще називають дідо, дідочок, коляда - останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові.
Традиція ставити в оселі на покуті Дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.
Напередодні свят із стебел обрядового снопа формували кілька пучків, кожен з яких окремо обмотували соломинками або обв'язували кольоровими нитками. Потім такі часточки-почечки збирали разом і обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки колосків зверху обрамлялися кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними польовими квітами.
В будинок вносили Дідуха у переддень Різдва. Необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально збережений з часу жнив, після обходу двору урочисто вносили до хати.
Святковий сніп перебував у хаті протягом різдвяного тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали "Дідух до хати – біда із хати".
У наш час часто замінює сніп невеликий "букет" із колосків, різних сухих трав і квітів безсмертника. Однак приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха.
Дідух має позитивний заряд енергії, що дає нам відчуття таємничості і свята.
Дідух у першу чергу символізує родоначальника роду – діда, як і всіх родичів, що жили з ним. На Святий вечір згадували про всіх родичів, аж до сьомого коліна. Від цього і походить традиція запрошувати на різдвяне свято всіх родичів, яких вже немає в цьому світі. А на ніч залишали узвар і кутю на столі.
Наші предки вірили в те, що душі померлих родичів мають зв'язок з родиною, охороняють мир в домі, допомагають по господарству. Ритуальний сніп виносили з будинку тільки перед Старим Новим роком. У деяких областях Дідуха спалювали на дорозі до дому під танці і пісні. В інших областях, згідно традиції, спалювали лише частина снопа, з колосків плели "кропило", яким освячували хату, а частина прив'язували на гілочки плодових дерев. Робили це, щоб на наступний рік був рясний урожай.
З кожним роком все більша кількість людей відновлює традицію ставити дідух у себе вдома. Хтось замість ялинки ставить колоски як символ достатку і родючості. А багато хто, вивчаючи традиції нашого народу, роблять справжній дідух згідно традиції далеких предків.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.