10 грудня 2016, субота, 12:44 62

Серед переможців у закупівлі ProZorro явно переважають фізособи-підприємці та сумнівні фірми

Відкриті торги приносять економію зі зрозумілих усім причин. На жаль, людина, що розбирається в конкретних обставинах українського бізнесу, ознайомившись з результатами торгів у системі ProZorro, швидко переконується в тому, що серед переможців, які стали постачальниками товарів і послуг для держпідприємств і бюджетних організацій, явно переважають фізособи-підприємці та сумнівні фірми, пише Zn.ua.

Сумнівні фірми, відомі у своїх галузях, як такі, що дуже економлять на податках за рахунок банального продажу і, відповідно, недоплачують одночасно податок на прибуток, ПДВ, прибутковий податок, єдиний соціальний внесок та військовий збір. Помітні і фірми, похідні від загадковим чином збереглися підприємства з Країни дурнів, що виникла на Сході України зусиллями їх російських братів по розуму.

Ці батьківські фірми використовуються як непотріб, через які гроші транзитом зливаються в контори, які переводять в готівку. У процесі великих держзакупівель засвітилися і фірми, спеціально організовані під ці закупівлі, і учасники торгів, які пропонують товари за цінами, що явно нижча собівартості.

Що стосується фізосіб-підприємців, то багато з них оформлені на своїх співробітників відомими фірмами все з тією ж метою економії на податках. Через них найчастіше і продаються товари за дивними цінами.

Висновок простий: перемагають у тендерах на держзакупівлі в основному за рахунок самого замовника, тобто держави, її бюджету та соціальних фондів. На запитання на цю тему великому чиновнику, який відповідає в уряді за впровадження системи ProZorro, той відповів, що їх справа — організувати прозорі торги, а ловити податкових ухильників — справа фіскалів і правоохоронців. Ось такий державний трієчник (з бізнесу, до речі). Коли чиновник отримує відкат від суми держзакупівлі, він добре розуміє, що найнижча ціна не обов'язково буває найбільш привабливою.

На жаль, державу чиновники з собою не асоціюють, інакше вони перенесли б той же принцип і на державний інтерес: "відкатом" для держави є самі податки і збори, яких при такій системі закупівель буде збиратися все менше.

У нинішній важкий для бізнесу час це означає витіснення з ринку справних платників податків і заміщення їх малокорисними для суспільства шахраями. Скажімо прямо, великого розуму для організації відкритих електронних торгів не треба.

Зовсім небагато потрібно для доведення їх до пуття. Але, мабуть, не для трієчників. В іншому випадку вони б зрозуміли, що процес взаємовідносин держави з постачальниками двосторонній: постачальникам — гроші за товари і послуги, державі — податки і збори. Якщо цього не враховувати, то буде заохочуватися несплата податків, а гроші, які раніше йшли в кишені чиновників, тихо перейдуть в кишені тіньових ділків.

Виправити становище можна. Для цього треба зробити дві речі. Перша — допускати до торгів тільки ті фірми, які погодяться оприлюднити своє податкове навантаження. Для цього вони повинні подати заяву в податкову інспекцію з проханням про дозвіл такого оприлюднення. Після цього податкова на своєму сайті розміщує відкриті дані про частку всіх без винятку податків і зборів (без поділу на види) в загальному обороті фірми за останній звітний рік.

Підприємство, що бере участь у торгах, має мати бонус при визначенні переможця рівно в обсязі цієї частки. Технічно це нескладно, податківці і так враховують податкове навантаження своїх клієнтів, правда, не за всіма податками.

Друга — заборонити участь у держзакупівлях фірмам, які при одних і тих же власниках контрольного пакета акцій (частки в статутному фонді) існують щонайменше п'ять років. Довідка про це повинна подаватися самим учасником торгів, а відповідальність за надання неправдивих відомостей повинна бути передбачена законом.

Знову створені фірми, які хочуть брати участь у держзакупівлях, можуть це робити тільки за спеціальним дозволом уповноваженого держоргану, аргументоване рішення якого повинно знаходитися у відкритому доступі до початку торгів.

Не завадило б, нарешті, обмежити поставки товарів російського походження за держкошти. Такі закупівлі слід проводити тільки за окремими рішеннями уряду. Повинна бути передбачена персональна відповідальність чиновників за порушення цього порядку, але без зайвої бюрократизації: за заявою про походження товару самого постачальника, а контролюють нехай конкуренти.

До речі, багато товарів, що надходять до нас з РФ, випускаються дочірніми підприємствами західних виробників, які у разі потреби вдаються на території України до безсоромного демпінгу для придушення українських конкурентів. В результаті інвестиції йдуть в Росію, а проблеми — до нас.

Більше новин про: Prozorro