10 грудня 2016, субота, 12:08 429

Підвищення мінімальної зарплати до 3200 призведе до скорочення легально оформлених працівників

За даними Державної служби статистики, у вересні 2016 р. середня заробітна плата становила 5358 грн. Але і на ці гроші прожити важко. Багатьох людей рятують субсидії. Головна умова їх отримання — мінімальна зарплата, пише Zn.ua.

Тобто держава створила всі умови, щоб людям платили копійки. І, судячи з усього, вже з 1 січня 2017 р. в Україні зникне таке ганебне явище, як мінімальна заробітна плата 1450 грн (один сніданок в польському ресторані). ... З'явиться можливість двох сніданків — 3200 грн! Але чи будуть жити краще наймані працівники, чи зможе бізнес виконати рішення уряду? Зрештою, яка ціна питання?

"Під час Помаранчевої революції власники підприємства, на якому я тоді працював, на революційній хвилі вирішили легалізувати доходи людей. До того часу реальна середня зарплата була 6 тис. грн, — ділиться власним досвідом Олег Доскач, експерт з управління. — Частину коштів платили офіційно, частину — в конверті. "А тепер, Олег, — говорить керівник, — будеш отримувати всю зарплату офіційно. Ми патріоти, хочемо працювати легально". — "Добре, — відповідаю. — Мені це навіть краще, тому що фірма більше буде платити в Пенсійний фонд, моя пенсія буде більшою".

Настає час зарплати. Мене знову кличуть: "Олег, ти хороша людина, але додаткові платежі до держбюджету ми змушені були взяти з твого конверта — порахували, що самі не можемо виплачувати. Ти ж теж українець, патріот". І гроші з мого конверта частково пішли в бюджет, на мою патріотичну пенсію. На руки я отримав на тисячу гривень менше. Зараз приблизно така ж ситуація. Власники знайдуть спосіб пояснити працівникові, що він повинен бути патріотом і, відповідно, платити. Звільнитися не вийде: скрізь буде приблизно однакова історія".

Сьогодні людина з мінімальної зарплати 1450 грн платить 18% податку на доходи і 1,5% військового збору і отримує на руки близько 1200 грн. Взагалі фонд оплати праці працівника з мінімальною зарплатою сьогодні обходиться підприємству близько 1770 грн (мінімальна зарплата плюс нарахування близько 22%). Разом з "конвертом" працівник отримує близько 3-4 тис. грн. З підвищенням офіційної мінімальної зарплати до 3200 грн він гарантовано отримає 2576 грн на руки після сплати ПДФО і військового збору. Хто буде платити ще 22% нарахувань єдиного соціального внеску (близько 700 грн) — питання залишається відкритим. Підприємство буде змушене платити з конверта працівника, тобто з його сьогоднішньої кишені; або, де це можливо, переведе працівників у підприємців на єдиному податку; або буде успішно розвивати бізнес, збільшуючи обсяги збуту продукції в зубожілій країні, і буде вірити у світле європейське майбутнє. Очевидно, що для людини зміни номінальні, а ось для формування бюджету — ні: тільки з одного працівника бюджет додатково отримає 385 грн, що в 2,2 рази більше, ніж тепер. Риторичне запитання: про кого піклується уряд?

Із зростанням мінімальної зарплати до 3200 грн витрати підприємства на оплату праці зростуть в 2,2 рази — до 3900 грн. Якщо врахувати, що фонд оплати праці на малих підприємствах зазвичай становить третину всіх витрат, то далеко не кожне підприємство, яке сьогодні балансує на межі виживання, зможе підняти мінімалку. Трохи краща ситуація з фондом зарплати на великих і середніх підприємствах. "Якщо це виробництво, — говорить Олег Доскач, то в структурі його витрат зарплата не перевищує 14, дуже рідко 16-18%.

Якщо статтю витрат на зарплату доведеться збільшити вдвічі, власник підприємства просто підвищить ціну на товари і послуги. Хоча навряд чи багатьом це вдасться. Багато їх вже зараз на межі мінімальної рентабельності. Від зупинки підприємства рятує те, що у них є сформовані колективи, відносини з суміжниками, зобов'язання перед постачальниками тощо. І якщо вони зупиняться, зупиниться весь ланцюжок. Тому будуть шукати способи оптимізувати податки. Якщо підприємство опиниться законослухняним і захоче підвищити мінімальну зарплату працівникам до 3200 грн, ці кошти десь треба буде знайти. Що буде робити керівник? Він прийде до замовника і скаже, що змушений підвищити вартість послуг на 10-20%. У свою чергу замовнику (робіт, послуг) нічого не залишиться, як також підвищити ціну на товари та послуги для кінцевого споживача". Підприємства, які не знайдуть грошей на заробітну плату за рахунок підвищення цін, будуть шукати інші можливості. Перевірений спосіб — перевести працівників на 0,5 або 0,25 ставки або скоротити.

"Якщо я не зможу реально платити ці податки, — продовжує О. Доскач, — як керівник я змушений буду зменшити або "конверт", або кількість працівників. Наприклад, магазин займається торгівлею, має двох продавців. Значить, я буду змушений підвищити їм мінімальну заробітну плату, оскільки вони оформлені офіційно. Але як це показати податковій? І тоді я або оформлю обох працівників на півставки, або один буде працювати неофіційно, навіть під страхом великого штрафу. Таких варіантів показати уряду дулю в кишені безліч. Адже таким чином написані закони навчають наших підприємців бути найбільш заповзятливими, а по-простому — виживати".

Ще варіант: якщо підприємство має близько 10-15 працівників, керівництво переконає їх зареєструватися фізичними особами-підприємцями і працювати на єдиному податку. Щомісяця вони будуть платити близько 700 грн податку. І тоді керівництву підприємства буде абсолютно байдуже, що буде казати уряд або працівники: це вже будуть проблеми новоспечених підприємців. Вигідно всім: підприємництво розвивається, податки збільшилися в кілька разів.

"Коли я працював у міськраді, — згадує О. Доскач, — старші люди казали: ось, уряд підвищив зарплату бюджетникам — значить, чекай не просто інфляції, а великої інфляції. Це були люди, які прожили життя. У них не було економічної освіти, але був життєвий досвід. Тому мені незрозуміло, якою метою керується уряд. Хоче зміцнити добробут людей? Молодці. Але навіщо ставити віз попереду коня? Більш висока зарплата працівників повинна бути результатом розвитку конкурентних рентабельних підприємств, а не навпаки. Досить почати цільове кредитне фінансування підприємств, що розвиваються під конкретні програми.

Єдине, що для цього потрібно, — рішення і політична воля розвивати підприємництво в країні. При цьому критерії повинні бути простими: частка експорту — не менше половини доходу підприємства, підвищення середньої зарплати по підприємству за півріччя — не щонайменше на 15%, платежі в бюджет також повинні мати позитивний приріст. Це дозволить отримати до державного бюджету чималі кошти. Але сьогодні картина інша".

За словами представників бізнесу, необхідність підвищити мінімальну заробітну плату більш ніж очевидна. Але зарплата — це ринкова категорія. І залежить від стану економіки, а він — жалюгідний. Щоб мати уявлення про масштаби цього процесу, досить набрати в Гуглі слова "еміграція з України". Там стільки різних семінарів, презентацій!

Свої послуги пропонує півсвіту. І якщо під час нещодавньої революції говорили, що все зміниться, то тепер люди втратили віру. Біда в тому, що в Україні не буде шокової терапії, як, наприклад, у Польщі в 1990-х роках. Малий бізнес реально поховають, а потім невідомо що буде. Яка частина бізнесу буде в скрутній ситуації — 20, 40 або 60%?

"Важко сказати. Оскільки, за свідченням державної фіскальної служби, сьогодні в Україні 85-90% бізнесу — мале підприємництво. Це дуже велика цифра. Вони вкотре пристосуються. Зате все інше втратять. Люди будуть платити більше грошей, а отримувати менше продукції та послуг. Ці урядові заходи не дадуть поштовх розвитку економіки України", — підбиває підсумок експерт.

Більше новин про: Минимальные зарплаты