Політика 2018-08-15T05:37:42+03:00
Українські Новини
В українську армію повернулися нестатутні відносини і дідівщина

В українську армію повернулися нестатутні відносини і дідівщина

Над українськими солдатами знущаються офіцери і товариші по службі. Армійські історії побиття та насильства розповіла "Країна ".

Радянська Армія часів пізнього соціалізму була невиліковно хвора на багато хвороб. Одна з них - "дідівщина", або кажучи юридичною мовою - порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. Практично кожен молодий солдат проходив через справжню м'ясорубку знущань і принижень з боку "старшого" призову.

"Дідівщина" була у спадок передана й українській армії. Згодом ВСУ почали позбавлятися від цієї огидної солдатської "традиції". Однак після початку АТО в ЗСУ з першими хвилями мобілізації знову стали повертатися знущання і мордобій. "Країна" простудіювала десятки вироків у відкритому реєстрі судових рішень - і поспілкувалася зі свідками знущань і побиття.

"Поважай старших - іди мити сортир"

"Тепер ти будеш драїти сортир кожен день - ти наймолодший з нашого призову, до того ж ти в армії раніше не служив. Ти повинен поважати старших і робити те, що кажуть, заявив мені, дихаючи перегаром прямо в обличчя, опухлий від багатоденного пияцтва роздутий дядько - сусід по ліжку в казармі навчального центру "Десна". З цими словами "старослужачий" пхнув у мій бік ногою відро з каламутною водою і ганчіркою", - розповідає капітан, демобілізуваний недавно з ВСУ, Ігор Чепах.

Ігор Чепах відмовився мити сортир і його почали бити.

"Мужик у засмальцьованому камуфляжі щосили вдарив мене в ніс. Далі пам'ятаю тільки уривками. Ось я стою на колінах, намагаючись зупинити кров, що хлище з носа. Лежу на боці, закриваючи ліктями голову, а в живіт "прилітають" чиїсь ноги. У берцах, чиїсь ноги в калошах, знову в берцах. Били майже дві години. Після цього мене витягли за ноги в умивальник і облили водою. Відлежавшись на кахельній підлозі, я піднявся і похитуючись, повернувся у спальне приміщення. Там за імпровізованим "столом" з ліжка сиділи ті, хто мене бив - четверо мужиків років за тридцять - сорок.

"Ну що, пацан? Намотав на вус? Будеш мити сортир постійно. Ми не для того в армійку повернулися, щоб замість салабон на швабрі кататися. А тепер сідай, випий! Та ти не ображайся, нас так колись всіх виховували. Армія вона робить із шмаркачів справжніх чоловіків" - "по-батьківськи" поплескав рукою по плечу найстарший з них - той самий опухлий мужик. Сортир я мити так і не став. Подав рапорт тих, які били мене, але командири все зам'яли. Комбат порвав рапорт, і сказав, що дисбат на всіх не напасешся, а воювати в АТО нікому. І перевів мене в іншу роту. Там все було по-іншому. Аватарів було менше, а молоді більше. А всю роботу робили по черзі. А коли реально потрапили на "передок", там взагалі все простіше стало. Ті, хто вдавав із себе "ветерана" і "дідуся", виявилися повним г...ом - боягузами і запійними аватарами. Там таких ми самі пи...ли ", - згадує Чепах.

Ця розповідь демобілізованого бійця відображає те, про що говорити не прийнято: до Збройних Сил України знову повернулася стара хвороба нестатутних взаємовідносин - знущань і мордобоїв. На думку самих офіцерів і солдатів, службовців зараз в АТО, найчастіше бійки трапляються через "неробства" і пияцтва.

"Той, хто реально служить на передовій, той зі своїми товаришами конфліктувати ніколи не буде. В руках у кожного тут - зброя. Якщо будеш бити чи знущатися над товаришами по службі, може прилетіти потім у бойовій ситуації куля в спину. Це розуміють всі. Але біда в тому, що на передку, в реальних бойових умовах в АТО перебуває лише відсотків 10 від усієї чисельності ЗСУ. Решта сидять у другому, третьому і четвертому ешелонах. А це десятки і навіть сотні кілометрів від передової. І ці солдати теж вважаються учасниками АТО й отримують скоринки УБС - учасників бойових дій. Ось там, в "АТОшном тилу" - справи кепські. Бухають у тилу і на блок-постах практично через одного. Тому ті, хто служить на "передку", реально бояться потрапляти в тил. Там нудьга і безнадія. Графік такий - бухаємо, блюємо, б'ємося, потім знову бухаємо. Наприклад, на Ширлані (полігон у Широкому Лані - авт.) бухали всі. Від офіцерів до рядових. А по-п'яні трапляється все. Начальство, звичайно, намагається хоч чимось зайняти солдатів за допомогою традиційного армійського способу "копаємо звідси і до вечора". Але це допомагає слабо. Тому мордобій відбувається майже щодня в тилових таборах", - по секрету зізнався нам боєць 28-ї бригади Сергій Б.

На думку військового психолога Віталія Омельченка, найбільш часта причина фізичного насильства в українській армії - відсутність мотивації до служби серед мобілізованих і безконтрольний призов на службу тих, кому служити і тримати зброю в руках протипоказано.

"Військкомати без розбору гребуть всіх - алкоголіків, наркоманів, раніше судимих. Всі вони потрапляють у бойові частини і "роблять погоду", встановлюючи свої порядки. Друга причина неуставщини і бійок - це катастрофічний кадровий голод серед командного складу. Мобілізовані офіцери, які "вислужили" свої зірочки за старою системою - раз на п'ять років офіцеру запасу давали чергове звання, апріорі не готові до виконання обов'язків командира. А військові ВНЗ поки не встигають підготувати нових офіцерів. Є і ще одна причина - командирам частин невигідно показувати начальству реальну ситуацію того, що твориться в частинах. Командири намагаються боротися з проблемою самостійно. І часто незаконними шляхами, тим же фізичним насильством щодо солдат. Проблема нестатутних відносин зараз ховається від громадськості і стає хронічною хворобою", - говорить військовий психолог.

За тортури стріляв своїм у спину

Справедливості заради слів зазначити, що "дідівщини" в її класичному прояві - системного приниження солдатів молодших призовів бійцями більш "старших призовів", в українській армії практично немає. Однак, як кажуть, святе місце порожнім не буває. У ВСУ зразка 2016 року мордобій став популярним методом вирішення особистих конфліктів товаришів по службі. Посилює ситуацію те, що в руках солдатів бойова зброя. Часто стовбури стають останнім аргументом побитих і принижених солдатів.

"Ярика з позивним "Малий" били з вечора, - згадує боєць 30-ї бригади Олексій В. - Його зв'язали і підвісили за руки до стелі. Справа в тому, що "Малий" вийшов до магазину і купив там пива. Коли підійшов один із "старих" бійців, Ярик послав його на х.., мовляв, вільний час, що хочу, те й роблю. Не те, щоб Ярик був п'яним. Він просто був борзим і послав одного з тих, хто воював ще з 2014 року і ніс службу "справно". Цей, якого "Малий" послав, повернувся в розташування і розповів про зухвалого "Малого". Борзого "молодого" потрібно було карати. Сказано - зроблено. Коли "Малий" повернувся з магазину, його швидко скрутили і підвісили в підвалі. Він почав плакати, вибачатися, мовляв, не хотів образити і таке інше. Але було вже пізно. "Нельсон" - мій побратим, колишній боксер. Ось він на "Малому" і відпрацьовував всякі хукі, джеби і апперкоти. решта били "ненауково", як могли. Ми його били півночі, потім втомилися, допили горілку і лягли відпочивати. Вранці його зняли з мотузки, і кинули під паркан, відлежатися. Ну там, підходили всі наші з взводу, били потроху. Він уже нагадував поламаний манекен, навіть не рухався. Прийшов ротний, запитав, чому "Малий" лежить під парканом. Відповіли, мовляв, покараний за аватарство і зухвалість. Ротний хмикнув, пішов. Тільки буркнув наостанок, мовляв, якщо здохне - самі будете відповідати. Надвечір ми про нього занепокоїлися - "Малий" лежав як труп. Плеснули відро води на нього, перевірили пульс. Живий. "Малий" відлежався пару днів тоді. І видужав. Шум піднімати не став. Але був як не при своєму розумі, все мовчав і щось бурмотів. А потім, коли в Дебальцеве потрапили, вся ця "нескладушка" з "Малим" відгукнулася. Коли накрило мінами на трасі - тоді повна плутанина була, відступали безладно, тоді і зник "Малий". А потім ми знайшли трупи двох із наших, у тому числі й мого побратима "Нельсона" - з кулями у спині. Хтось із наших бачив, як Ярик стріляв у спини нашим. А потім "Малий" зник з кінцями. Кажуть, що до сепарів втік, тепер воює на тій стороні".

Дуже часто бійки в українській армії - наслідок пияцтва. Так, у судовій справі № 221/381/15-к описується, як увечері 13 грудня 2014 року через 41-го окремого мотопіхотного батальйону в шинок відправляється тринадцять солдатів. Там вони спокійно випили горілку, а потім повернулися в частину і приступили до виконання безпосередніх обов'язків - несення служби на блок-посту під Волновахою. Але факт колективного пияцтва військовими зовсім не стає об'єктом кримінального розслідування. Це «як би» непідсудне і цілком буденне заняття для солдатів. Просто повернувшись із шинку, двоє товаришів по чарці посварилися і затіяли різанину. Бійка з використанням холодної зброї відбувається не десь у таємному місці. А на очах у їх безпосереднього начальника - капітана ЗСУ. Цікаво, що капітан, судячи з тексту вироку, не зробив жодної спроби втрутитися в ці розбірки.

"Офіцери самі б'ють солдатів"

Всього за 2015 рік військовою прокуратурою було відкрито 77 кримінальних проваджень за ст. 406 КК - порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями. В абсолютній більшості випадків у вироках йдеться про побиття і знущання товаришів по службі. Відповідно до звітів Генпрокуратури, з 77 відкритих кримінальних проваджень за 406 статтею, в п'яти випадках військовослужбовці били своїх товаришів по службі групою. Найчастіше били п'яними.

З січня по червень 2016 року військова прокуратура відкрила за  406 статтею КК України вже 49 справ. Тим часом самі військові говорять про те, що лише мала дещиця злочинів на грунті нестатутних відносин між солдатами потрапляє в поле зору правоохоронців і розслідується.

"Звичайно, без злетів в армії не обходиться. Практично кожен день доводиться розбиратися із зальотчиками. Найчастіше це аватари - п'яниці. Є й наркомани в частині - мобілізують у ЗСУ кого завгодно. Найпоширеніші випадки, коли солдати напиваються і потім починають битися. Та й офіцери часто такі ж аватари і забіяки, чого гріха таїти. Над усіма свічку тримати не будеш. У моїй бригаді намагаємося справлятися з такими самі. Є кілька методів впливу на зальотчиків. Аватарів пов'язуємо і кидаємо влітку на підвал, це нібито імпровізована гауптвахта. Кілька днів на воді й сухарях - і аватар виходить як шовковий. Звичайно, бувають випадки, коли хлопці з комендантського взводу затримують бешкетника - алкаша, то можуть і боки нам'яти. А тих, хто залітає не в перший раз, віддаємо в ВСП (військова служба правопорядку - авт.)"- зізнався нам командир бригади ЗСУ, що стоїть у Донецькій області.

У свою чергу, самі солдати говорять про те, що самі ж офіцери не гребують бити солдатів за реальні чи надумані провини.

"2 червня я прибув у штаб 10 батальйону N-бригади, у мене була умовна судимість за самовільну відсутність. Мені було наказано, щоб я відзначався за місцем проживання в органах нагляду, і я намагався з'ясувати у командира, де мені потрібно відзначатися - вдома чи в розташуванні частини. Але замість цього мене просто почали бити і знущатися. Увечері у мене забрали військовий квиток, нібито щоб записати мої дані. На наступний день я звернувся до начальника штабу і попросив, щоб мені віддали мій військовий квиток. Він сказав, що вони нібито зроблять записи і віддадуть військовий квиток. Через 10 хвилин мене викликав командир батальйону в стройову частину. У різкій формі він заявив, що я зобов'язаний служити до указу Президента про демобілізацію 5 хвилі. Я запитав, чому мені не віддають військовий квиток і чи зробили в ньому запис про призначення мене на посаду, щоб я міг отримувати платню.

У різкій формі він заявив, що нічого не віддасть, підійшов до мене і заявив, що я повинен негайно викласти вміст кишень на стіл і віддати всі мобільні телефони. Я відмовився виконувати наказ. Він поліз до мене в кишеню, де лежав мій паспорт, і забрав його. Я вимагав негайно віддати його назад, оскільки це є порушенням закону. Він проігнорував цю вимогу, поліз у мої кишені за мобільним телефоном, я почав чинити опір, далі він викликав одного з військовослужбовців на прізвисько Митяй і ще кількох військовослужбовців. Все це відбувалося на очах у начальника штабу, замполіта й інших офіцерів. Вони розбили мені ніс, я зумів вирватися і почав тікати зі стройової частини, вони погналися за мною і під загрозою фізичної розправи повернули. Далі командир 10 батальйону обшукав всі мої кишені, мотивуючи тим, що у мене можуть бути наркотики. Вони обшукали всі кишені й не знайшли нічого протизаконного.

Коли зателефонувала моя мати, вони почали брехати. Наприклад, заявили, що коли я втікав зі стройової частини, щоб уникнути побиття, вони, мовляв, врятували мені життя, бо я біг на розтяжки. 7 червня мене повезли на медичне обстеження у військовий госпіталь і примусово помістили у психіатричне відділення. Лікарі обстежили і сказали, що я психічно здоровий. Я не хочу служити в цій частині, оскільки на мене чиниться систематичний моральний тиск із боку командирів, а також перевищення службових повноважень", - розповідає рядовий ЗСУ Євген В.

Кількість побиття командирами своїх підлеглих зростає. Наприклад, у Генічеському районі Херсонської області в 2015 році помер сержант Нацгвардії. За попередніми даними слідства начальник їдальні забив його до смерті за те, що він "повільно мив посуд". Однак буває, що командирам теж дістається від солдатів.

Наприклад, у справі № 734/106/16-к розповідається про побиття групою армійських хуліганів тих, хто повинен стежити за порядком в армії - офіцерів військової служби правопорядку.

"Зібравшись на вулиці біля казарми військової частини В0941, зазначені військовослужбовці разом з Особа 3, Особа 4 і Особа 5, вирушили в напрямку розташування відділення Військової служби правопорядку Чернігівського зонального відділу, розташованого на території військової частини А0665 в с. Десна Козелецького району Чернігівської області, з метою з'ясування місця перебування начальника патруля ВСП, який відповідно наказу начальника Чернігівського зонального відділу ВСП здійснював чергування 24 серпня 2015 у смт. Десна і начебто був причетний до побиття курсанта Особа 3.

Прибувши в розташування ВСП, зазначені військовослужбовці розділилися, частина з яких залишилася на вулиці біля розташування ВСП, а інша частина близько 20 військовослужбовців на чолі з Особа 3, Особа 4 і Особа 5 зайшли на територію ВСП і почали з з'ясовувати стосунки з працівниками ВСП, які в цей час перебували у дворі ВСП, а саме - з майором Особа 6 і старшим лейтенантом Особа 7. Зазначені військовослужбовці, не отримавши відповіді на свої запитання, почали наносити працівникам ВСП майору Особа 6 і старшому лейтенанту Особа 7 тілесні ушкодження", - свідчить текст вироку.

А 23 березня 2016 року в 44-й артилерійській бригаді в зоні АТО в Луганській області був до смерті забитий товаришами по службі старший сержант Ігор Яцунда. Про це на своїй сторінці в ФБ повідала прес-служба бригади.

Самогубства, самостріли і дезертирство

Побиття і знущання над солдатами - це причина і того, що військовослужбовці все частіше кінчають життя самогубством. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос недавно в ЗМІ заявив про те, що за період 2014 - 2016 років у ЗСУ відбулося 259 випадків суїциду.

На думку джерел "Країни" в Генштабі, насправді самогубств в українській армії в рази більше. Просто офіційну статистику "коригують" ті ж командири бойових і тилових підрозділів, яким нецікаво отримувати прочухана від начальства і перевірки прокуратури у своїх частинах.

"Якщо офіційна статистика ВСУ каже про 10 загиблих у результаті обстрілу, будьте впевнені, що сім з них загинуло в результаті "небойових втрат" - або померли від пияцтва, або було вбивство "з необережності" - в цій категорії, до речі, часто приховані вбивства через нестатутні відносини", - пояснило наш джерело, високопоставлений офіцер ЗСУ.

Пряме свідчення того, що всередині ВСУ поступово розростається епідемія нестатутних відносин - звіти Генпрокуратури. Судячи з них, за 2015 рік через ВСУ дезертирували 992 солдата! Примітно, що з усієї цієї кількості досі не знайдено 729 осіб, а шість солдатів дезертирували зі зброєю. У 2016 році з ВСУ вже встигли дезертирувати 183 людини, 92 солдата - немає, троє втекли зі зброєю. Також у звітах є інформація і про самоволку - за 2015 рік через частин тікати 3916 раз. 1586 солдатів у частині не повернулося.

Є дані і про так званих "самострілв": за 2015 року в ЗСУ відзначено 57 випадків, коли солдати стріляли і різали себе лише для того, щоб звільнитися з армії. У 2016 році вже дев'ятьох людей спіймано на заподіяння собі каліцтв "з метою ухиляння від служби".

У прес-службі Міноборони відмовляються коментувати сумну статистику військових правопорушень - відповіді на офіційні запити журналістів "Країни" не було.

Джерело : Страна.ua
Більше новин про: Военные ВСУ Дедовщина

Архів
Новини
Мінімум 324 людини загинули в Індії внаслідок масштабних повеней 23:50
Бойовики змусили полоненого журналіста Асєєва "зізнатися" у шпигунстві на камеру російського ТБ 23:17
США передали Україні контрбатарейні радари в рамках військово-технічної допомоги 22:45
Російський магазин доставляє дизайнерський одяг дружини Омеляна в Крим і за будь-якою адресою в РФ 22:16
За перше півріччя 2018 року населення України скоротилося на ціле місто, розміром з Бердянськ 21:57
"Укроборонпром" має намір продавати свої активи через ProZorro 21:28
Пропаганда культу насильства і жорстокості до собак: прокуратура передала в суд обвинувачення на Святогора 21:25
Трамп заступився за Пола Манафорта і назвав його "хорошою людиною" 21:00
Поліція затримала 2 підозрюваних в організації замаху на вбивство Катерини Гандзюк 20:33
Відео дня: фігури легендарних міфічних істот створили з квітів у Києві 20:31
більше новин
НКРЕКП скасує формулу "Роттердам+" 13:07
Омелян заявив про підписання документа, після якого "в Москву будуть ходити тільки ведмеді" 16:39
У НКРЕКП підтвердили плани щодо скасування формули "Роттердам +" вже на наступному тижні 13:42
Роман Труба оголосив про запуск роботи Державного бюро розслідувань 17:40
Президентський рейтинг Тимошенко перевищив 20%, - Соціальний моніторинг 13:25
ГПУ гальмує розслідування замаху на голову "Фармак" Жебрівську, - джерело 12:05
Відео дня: у Києві Хрещатик перетворився на море, а переходи - у водоспади 08:03
У чеській футбольної асоціації відреагували на заяву керівництва "Славії" після програшу київському "Динамо" 13:19
Блогер знайшов зв'язок кандидата на керівну посаду ДБР з сепаратистами 17:00
Більшість облорганізацій "Руху нових сил" підтримали кандидатуру Дерев'янка на пост президента 16:55
більше новин

ok