Політика 2018-08-15T05:40:18+03:00
Українські Новини
На Україну обрушилися масові скорочення вчених

На Україну обрушилися масові скорочення вчених

Ученый. Фото: visionural
Ученый. Фото: visionural

Вітчизняна наука переживає лихоліття. У всіх науково-дослідних інститутах НАН України скорочують людей, або переводять співробітників на три- і чотириденний робочий тиждень. Про це повідомляє "Страна ".

Приміром, в Інституті надтвердих матеріалів довелося скоротити 22 людини, у Фізико-технологічному інституті металів і сплавів звільнили 60, в Інституті проблем матеріалознавства перевели людей на скорочений робочий тиждень і скоротили порядку 200 людей.

"Але в нас і структура набагато більше, ніж у перших двох інститутах, - пояснив журналістам заступник директора Інституту з наукової роботи, член-кореспондент НАН Андрій Рагуля. - Наприклад, у нас залишилися працювати 1100 співробітників - це майже вдвічі більше, ніж в Інституті надтвердих матеріалів. У нас інститут був великий, ми ж і із КБ "Південне" багато працювали, і для оборонки виконували замовлення".

Співробітники, що залишилися, працюють по 3-4 дні на тиждень.

"Якщо перед нами будуть суворо ставити умову п'ятиденки, то доведеться, напевно, ще скорочувати, - продовжує Андрій Володимирович. - Тому що ми зараз пішли назустріч людям, які згодні працювати на півставки, причому розглядаємо ці півставки саме як 100% зайнятість".

 

Причина скорочень - недостатнє фінансування НАН України.

"У нас на зарплати йде 7 мільйонів гривень на рік, але реально в бюджеті передбачено лише 5 мільйонів. Тому ми скоротили лаборантів, а вчених перевели на 4-денний робочий тиждень. При цьому тим, хто вийшов на пенсію, але продовжує працювати, платимо півставки, тоді як молодим співробітникам нараховуємо 0,7", - розповідає журналістам заступник директора Інституту філософії НАН України Галина Ковадло.

15 червня вчені провели мітинг під стінами Кабінету міністрів з вимогою збільшити фінансування академії.

До вчених вийшла міністр освіти і науки Лілія Гриневич і пообіцяла проблему вирішити. 

Втім, знайти фінансування для вчених чиновники намагаються давно. Сама Гриневич, будучи ще зовсім недавно головою комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, вела з Кабінетом міністрів переговори на цей рахунок. Але питання не зрушилося з місця. І, зі слів співрозмовника журналістів, обізнаного із процесом, шанси на те, що гроші найдуться - невеликі.

"Очікування, скоріше, негативні. Побажання МВФ - не розгойдувати видаткову частину бюджету. Тому скрізь передбачене скорочення видатків на освіту", - пояснює джерело в Кабміні. - У принципі, у ВР лежить проект Співаковського про виділення додаткових коштів на науку, але він все ніяк не може пройти бюджетний комітет. Очевидно, хтось зверху пригальмовує цей процес". 

Тим часом учені намагаються виживати самотужки.

"У нас на початок року не вистачало 30% фінансування, і ми були змушені скоротити 22 людини, - розповів журналістам Володимир Туркевич, директор Інституту надтвердих матеріалів, член-кореспондент НАНУ. - Але зараз почали надходити гроші за кількома оборонними проектами, і це радує. Наука має працювати для промисловості. Крім того, ми беремо участь у двох великих міжнародних проектах за програмами "НАТО. Наука заради миру" і "Горизонт 2020". На загальне фінансування останньої програми Європа виділила 83 мільярди євро. Ми виграли грант, і тепер у рамках цього проекту створюємо нове покоління ріжучих надтвердих матеріалів".

Інші НДІ також залучають гроші міжнародних і вітчизняних організацій, і навіть випускають власну продукцію.

Найпростіше з того, що пропонує Інститут проблем матеріалознавства, і що зрозуміло простому обивателеві, - це вироби медичного призначення: термоковдри, електроди для апаратів фізіотерапії, нагрівачі для інвалідних візків.

Серед розробок Інституту також система захисту полімерних композитів від блискавки для авіаційної техніки, композитна броня на основі кераміки й багато іншого.

Але однією продукцією ситий не будеш, а істотних замовлень від виробників сьогодні немає.

"У нас і госпдоговори є, і людей ми скоротили, і перевели всіх інших на скорочений робочий день, але фінансування однаково не вистачає", - каже доктор технічних наук Анатолій Нарівський, заступник директора Фізико-технологічного інституту металів і сплавів.

Власне, проблема вчених у тому, що замовлень мало.

"У СРСР сполучною ланкою між наукою й промисловістю були конструкторські бюро. Вони прив'язували розроблену технологію до обладнання або перспективних зразків обладнання, що є на підприємстві. У сучасній Україні це зв'язки померли", - пояснює заступник директора Інституту проблем матеріалознавства Андрій Рагуля.

"Щоб її відродити, потрібні закони, які полегшать співробітництво вчених і промисловців. І, звичайно, бізнесмени повинні зрозуміти, що без інновацій єдина галузь, що нам відвів ЄС, - це сільське господарство", - упевнений він.

"Але треба, щоб і керівництво країни думало про науку, - упевнений Анатолій Нарівський. - "Погляньте, скільки мізків уже виїхало за кордон! Ми недавно були на конференції в Узбекистані. Там ученим добре платять, аспірантам дають квартири. І в Білорусії до науки зовсім інше ставлення, хоча живемо поруч". 

 

Ще один головний біль Академії наук - аспірантура. За новим законом "Про освіту" всі Наукові інститути при НАН України повинні отримати ліцензію МОН, що дозволить ним займатися освітньою діяльністю. Інакше вже цього року вони не зможуть набрати аспірантів.

"Щось таке замутили й закрутили. Придумали якісь предмети невідомо навіщо: там і логіка, і інформатика - все те, що в школі проходили, - дивується заступник директора Фізико-технологічного інституту металів і сплавів Анатолій Нарівський. -Розумієте, вивчати такі предмети в аспірантурі - це вже марна втрата часу. Аспіранти й так завантажені. Практично ніхто не вкладається у відведені три роки. Тому що тільки рік вони втрачають на здачу кандидатських іспитів. Можна було б додати ще рік навчання, що зараз і зроблять, але не забивати час непотрібними предметами".

"Ми подали пакет документів для отримання ліцензії, але МОН сформулював умови ліцензування під себе, - пояснює директор Інституту надтвердих матеріалів Володимир Туркевич. - Так, щоб їх змогли виконати університети, і не могли виконати академічні інститути. Чого варта одна вимога наявності "випускаючої кафедри". Тобто, якщо суворо підійти до того переліку, що сформулювало МОН, ми не отримаємо цієї ліцензії. Як і будь-який інший інститут Академії наук".

У МОН пояснюють: "Справді, для того, щоб випускати аспірантів, НДІ доведеться ліцензуватися, як освітнім установам. Колись у нас такої практики не було, однак це загальносвітова тенденція, - каже Віктор Валєєв, радник міністра освіти. - Але справа не тільки в цьому: немає нічого поганого, щоб бути в чомусь унікальним. Однак статистика свідчить, що відсоток аспірантів, які захищаються у НДІ, у середньому нижче, ніж у навчальних установах".

 

Учені готові посперечатися з такою позицією міністерства.

"Я сам викладаю на інженерно-фізичному факультеті в КПІ. Але при всій повазі, вони не зможуть підготувати фахівців для нас у своїй аспірантурі. У нас в Інституті є потрібне обладнання, кадровий склад, здатний читати лекції, досвід міжнародної діяльності, досвід виграшу європейських проектів. Підготовлені нами кандидати наук щонайменше не слабкіші за підготовлених вишами", - заперечує Володимир Туркевич, учений зі світовим ім'ям.

Його біографію можна знайти в американському альманасі Who is Who in the World (Хто є Хто у світі), що видається з 1899 року, і публікує біографії видатних у своїй галузі людей.

 

 

Багато колег з ним солідарні, хоча й бояться говорити відкрито.

"Ну так, Бердянський університет може готувати аспірантів, а Академія наук - зрозуміло, не дотягає... - обурюється доктор наук, що просив не називати свого імені. - Із приводу статистики: я не знаю, як там у гуманітаріїв справи, але щоб захиститися з технічної спеціальності в інститутах Академії наук, треба зробити величезну роботу! А вся ця метушня - не що інше, як боротьба за грошові потоки".

Втім, джерело, обізнане із ситуацією в Кабміні, упевнене, що якщо проблему із грошима ще, можливо, і вдасться вирішити, то уникнути ліцензування вчені не зможуть. Але й позбавляти їх права готувати аспірантів ніхто мети не ставить.

Як воно буде насправді, ми довідаємося зовсім скоро. Вступ до аспірантури в багатьох інститутах НАН України починається у вересні. Стало бути, до кінця літа вченим треба отримати ліцензію.

 

 

Більше новин про: Ученые Сокращение

Архів
Новини
Павелко особисто причетний до створення офшору, з допомогою якого вивів з України понад $1 млн - ЗМІ 10:04
Опубліковано жахливе відео моменту вибуху і розстрілу в керченській коледжі. Фото: t.me/silоviki
Бійня в керченському коледжі: опубліковано жахливе відео моменту вибуху і розстрілів 12:40
"Росток-Холдинг" закликає президента зупинити рейдерів, щоб допомогти уникнути економічних проблем 11:07
Для досягнення миру в Україні необхідний мораторій на мовне питання, - "Розумна сила" 12:28 Відео
Скандального суддю викрили в масовій купівлі нерухомості в "ДНР", - СБУ 12:52
Кличко заявив, що за останніх три роки капітально відремонтували половину київських доріг 12:35
ЗСУ взяли на озброєння ракетний комплекс "Вільха" 18:10
У Дніпропетровській області за участю Зубка та губернатора Резніченка відкрили перший "дитячий садок-вулик" 14:35
Верховний Суд визнав законним безстрокове використання транзитних авто на єврономерах 10:20
У Канаді закінчилася марихуана всього через пару днів після легалізації 09:00
більше новин

ok