Долар буде дешевшати в Україні ще як мінімум місяц-півтора. Його курс цим летом має всі шанси опинитися навіть нижче прогнозу Мінфіну до кінця 2016-го - 24,4 грн/$. Уряду навіть не доведеться переглядати цю оцінку, хоча ще місяць Мінекономрозвитку збиралося це зробити. Про це повідомляє "Страна".
"Очікуємо, що міжбанк у травні може знизитися до 24,50-24,80 грн./$, готівковий курс - до 24,20-24,50 грн/$. Улітку розраховуємо на цих ринках на 24,30-24,50 грн/$ і 24,0-24,20 грн/$ відповідно", - спрогнозував начальник казначейства VTB Bank (Україна) Станіслав Верхградський.
Якби не Нацбанк, то до цих позначок безготівковий ринок дійшов би ще на цьому тижні. "Ринок уже б давно опустився до 24,60-24,70 грн/$", - підтвердив експерт сектору продажу казначейських продуктів ОТП Банку В'ячеслав Озеров. Нацбанк у квітні став головним покупцем долара.
І не тому, що НБУ продовжив відтирати інших покупців долара, як робив на початку року, а через реальне зниження імпорту. За березень його загальний обсяг, відповідно до статистики Нацбанку, скоротився ще на 7,3% - до $3,1 млн. Українським компаніям стало невигідно возити імпортні товари в країну - вони не по кишені населенню, тому не продаються.
"Купівельний попит з боку населення продовжує знижуватися, тому скорочується й імпорт - це неминуче", - підкреслив директор департаменту казначейства Євробанку Василь Невмержицький.
За підсумками квітня напевно буде зафіксовано ще одне зниження імпорту, адже закінчився опалювальний сезон, і компанії стали ще менше витрачати валюти для оплати енергоносіїв (які до того ж дешевшають).
Особливо сильно обвал імпорту став відчуватися на валютному ринку на цьому тижні. Наприклад, 28 квітня Нацбанк викупив з міжбанку $93,2 млн з $279 млн, "викинутих" на торги. Тобто країні почало вистачати й третини того, що експортери заводять у країну. Це одна із ключових причин нинішнього обвалу курсу долара - зниження попиту на нього.
Вона регулюється головним чином внутрішніми факторами. Хоча деякі експерти кажуть і про вплив на наш ринок тенденцій, що домінують на зовнішніх ринках. Де зараз почали менше шанувати долар: іноземці, що працюють і в нашій країні, стали його скуповувати вже не так активно, як колись.
"На мій погляд, тиск на долар зараз в основному пов'язаний з його слабкістю стосовно інших валют. Гравці очікують, що ФРС США й надалі буде зберігати поточну м'яку кредитно-грошову політику, що впливає на котирування американської валюти. Так, на тлі м'якої кредитно-грошової політики існують очікування подальшого ослаблення долара, що спонукає гравців до скорочення позицій в американській валюті, а також інтерес до високоризикових активів, до яких відносяться й валюти країн, що розвиваються", - сказав аналітик групи компаній "Фінам" Богдан Зварич.
Друга причина зниження вартості долара - це збільшення пропозиції, що складається з кількох складових. Два ключові - це збільшення експорту в агросекторі й металургії.
"Експорт прокату забезпечує більшу частину експортного виторгу металургів. А серед компаній АПК найбільш динамічне зростання експорту демонструє олієжирова галузь. Так, експорт олій зріс у січні-лютому 2016 року на 16,7% порівняно з минулим роком, тоді як експорт продукції рослинництва, навпаки, упав на 14,7% за той же період", - зазначив аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.
Фінансисти запевняють, що експортери стали куди менше доларів притримувати за кордоном і активніше заводити його в країну. Кажуть, що після низки ультиматумів великі олігархи змогли дійти з Нацбанком до простого компромісу: компанії повертають виторг у країну - НБУ не допускає різкого обвалу курсу долара. І останні скуповування валюти чиновників підтверджують цю версію.
Останніми тижнями про себе сповістили й дві нові статті надходжень. Перша - це приватизація: банкіри розповідають, що під майбутні розпродажі Фонду держмайна вже почали заходити перші валютні транзакції. Хоча поки невеликі, і не від іноземців, а з офшорів від вітчизняного бізнесу, що вирішив недорого прикупити собі активи на піку економічної кризи.
Друга стаття валютних надходжень - це готівкові долари. Люди у квітні здавали долар набагато активніше, ніж на початку року: чиновники люблять говорити, що це пов'язано зі стабілізацією політичної ситуації в країні, хоча економісти продовжують говорити про зубожіння населення, і витрату нагромаджень українців. А щойно різниця між готівковим ринком і курсом міжбанку стала досягати 30-40 копійок, у банків з великими мережами відділень з'явився новий бізнес. Вони скуповують долар у населення, переводять його в безготівкову форму й продають на міжбанку - заробляють на різниці в курсах.
Ще тиждень-два тому ця тенденція подобалася всім і сприймалася позитивно. Але після того, як попит на долар упав у цілому по країні, і банки зрозуміли, що більше не хочуть купувати валюту один у одного (при падінні курсу це невигідна операція), виникла проблема зі знерухомленням ВКВ. Усі раптом згадали про ліквідований банк "Фінанси та Кредит", що раніше спеціалізувався на торгівлі доларовою банкнотою - возив її через кордон в Україну й назад. Він обслуговував порядку 40 банків, і на опті робив непоганий бізнес.
"Невеликому банку дуже дорого (зовсім невигідно) вивозити невеликі партії долара в Європу й там складати її на свій коррахунок - так переводити валюту в безготівкову форму. А банків, що спеціалізуються на цьому бізнесі, зараз немає. Тому й виникла проблема - нікуди запроторювати доларову банкноту. Тому банки стали ставити ще нижче курси викупу валюти в населення. Щоб долар менше здавали", - пояснив Василь Невмержицький.
Втім, всі ці фактори недовго будуть формувати валютну пропозицію. "Рясні експортні надходження можуть тривати до кінця травня - початку червня. Однак гострого дефіциту валюти після цього не очікуємо, тому що попит на валюту як і раніше буде залишатися слабким", - зазначив Станіслав Верхградський.
Говорячи про причини зниження валютних надходжень, аналітики насамперед нарікають на ситуацію у важкій промисловості. "Криза надвиробництва на світовому ринку чорних металів і в Китаї сприятиме зниженню цін на залізну руду й сталь у другій половині року. Отже, надходження експортного виторгу від українських металургів буде скорочуватися, збільшуючи тим самим девальваційний тиск на гривню в другому півріччі", - зазначив Андрій Приходько.
При цьому від сталеварів надалі чекають і інших неприємних сюрпризів. "Вселяє побоювання остання заява про припинення у квітні руху поїздів залізницею. Якщо ця ситуація не вирішиться незабаром, наслідки для галузі будуть негативними: скоротиться виробництво на металургійних комбінатах у Донецькій області, що призведе до істотного падіння надходження валюти в країну. Девальваційні ризики залишаються високими, а курс гривні дуже швидко відреагує на будь-які негативні зміни", - переконаний Приходько.
Ще один ризик - це скасування заборони Нацбанку на виведення дивідендів, що діє в нашій країні майже два роки. Вона очікується в червні-липні, і точно спровокує підвищення попиту на долар, навіть якщо НБУ дозволить виведення капіталів під суворим контролем і за графіком.
Все це разом узяте підтверджує тільки одне - обвал курсу долара тимчасове явище. І навряд чи продовжитися довго. "Ситуація може змінитися ближче до серпня-вересня, коли знову почнеться підготовка до опалювального сезону", - зазначив Станіслав Верхградський.
Із цього моменту фінансисти очікують плавного подорожчання долара. До кінця серпня його курс може штурмувати позначку 25,5 грн/$, а опісля - рухатися до 26-27 грн/$, де гривня вже була на початку 2016 р.
А яким буде підсумковий курс, зрештою, залежить від двох факторів. Перший - від сальдо торговельного балансу. Тобто від темпів зростання (падіння) експорту й імпорту. Чим більше сальдо буде схилятися до додатного балансу - тим вищі шанси на те, що курс гривні більше падати не буде. Другий, головний, фактор. Це відносини із МВФ. У кожному разі цього року сальдо торговельного балансу буде від’ємним, а в бюджету буде дефіцит. І ці діри потрібно закривати. Закривати зовнішнім кредитуванням. Яке, здебільшого, зав'язане на МВФ (на вільному ринку Україні з моменту початку Майдану ніхто не позичає).
Якщо МВФ та інші кредитори продовжать фінансову підтримку України, курс утримається на нинішньому рівні плюс-мінус 2-3 гривні (тобто максимальне падіння становитиме 28 грн). Якщо ж кредитів нам не дадуть, то покривати дефіцит бюджету доведеться традиційно - за рахунок прихованої емісії гривні через випуск і викуп держоблігацій. А це означає знову високу інфляцію й падіння курсу гривні до 30-36 гривень залежно від стану експорту й імпорту.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.