В Австрії вийшли спогади громадянина КНДР Кім Чон Рюля, у яких він описує довгі роки вірної служби північнокорейському лідерові Кім Ір Сену, а потім його спадкоємцеві Кім Чен Іру. Мемуари записали журналісти.
Як пише "Коммерсант", книга називається "На службі диктатора. Життя і втеча північнокорейського агента". В обов'язки Кім Чон Рюля входила підтримка шикарного способу життя північнокорейських вождів і членів їхніх сімей.
Кім Чон Рюль тільки в 17 років навчився читати, пізніше він був відправлений на навчання в НДР. Після повернення на батьківщину він увійшов у коло людей, близьких Кім Ір Сену. Він згадує, як були вибудувані численні підземні заводи, а також розкішні підземні резиденції для диктатора і його сім’ї.
Для забезпечення особистої безпеки вождя було створено особливу структуру, у підпорядкуванні якої було 100 тисяч військових. Всі вони, від двірника до генерала, який очолював цю структуру, забезпечували безпеку всіх вулиць, міст і будинків, де бував Кім Ір Сен, стежили за його машинами, віллами і садами.
При цьому в уми громадян КНДР втовкмачували одне з висловлювань Кім Ір Сена, яке мало демонструвати його особисту скромність і стати зразком для наслідування: "Якщо мій народ валяється в пилюці, то і я валятимуся в пилюці".
Як згадує кореєць, Кім Ір Сен віддавав перевагу лімузинам. 1970 року його автопарк складався приблизно з тисячі машин, серед яких були броньовані Mercedes 600, а також Lincoln, Ford, Cadillac, Citroen класу люкс...
Вождь міг вимагати, щоб за ніч у його Mercedes Pullman було вбудовано ліжко або щоб його автомобіль рухався абсолютно безшумно. У таких випадках Кім Чон Рюль та інші механіки працювали всю ніч: розбирали автомобіль, обертали деталі губчатою гумою, шкірою або м'якою тканиною, потім збирали назад.
Кім Ір Сен багато речей замовляв на Заході, зокрема в яких використано секретні технології. Наприклад, апарат для обробки і порівняння відбитків пальців або пристрій, що дає змогу реєструвати стукіт людського серця на відстані, навіть через стіну, для виявлення людини, яка перебуває в засідці.
Зі слів Кім Чон Рюля, предмети розкоші становили чотири п'ятих усіх закупівель, що робилися в Європі. На багатьох віллах Кім Ір Сена і членів його сім’ї тільки стіни і дах були корейського виробництва. Обставлено й обладнано їх було найякіснішими предметами, завезеними з Австрії: люстри, меблі, вікна - все аж до водопровідних труб було західним, зазначається в статті.
Гроші на закупівлі в Європі предметів розкоші Кім Чон Рюль возив у валізах. В один вміщалося не більше ніж 400 тисяч доларів. Його диппаспорт оберігав багаж від огляду.
Для Кім Ір Сена і його сім’ї, зазначають автори книги, жоден делікатес не був занадто дорогим або занадто незвичайним, у той час як населення вчили, що харчуватися два рази на день не тільки корисно, але й правильно.
Пристрасть до гарної їжі, зі слів Кім Чон Рюля, успадкував і син Кім Ір Сена - Кім Чен Ір. Крім того, Кім Чен Ір вживає алкоголь у набагато більших кількостях, ніж рекомендують лікарі, а також любить товариство гарних жінок і вечірки (при тому, що, за офіційною версією, він воліє проводити весь час в оглядах військових частин).
Зі слів представника Hennessy, якого цитують автори книги, Кім Чен Ір щороку витрачав більше ніж півмільйона доларів на коньяк цієї марки. Через проблеми зі здоров'ям йому довелося відмовитися від коньяку і перейти на червоне французьке вино, в основному бордо.
Кім Чон Рюль, який довгий час був свідком цієї нестримної розкоші диктаторів і вбогості народу, 1994 року у віці 59 років зважився на втечу. Він заздалегідь зняв квартиру у віденському передмісті, відкрив рахунок у банку, а під час чергової поїздки у Відень перед самим від'їздом він сказав, що йому потрібно зайти по окуляри для когось зі знайомих, і втік.
Він досі живе в Австрії і досі боїться, що його розшукують північнокорейські спецслужби. За розвитком подій у КНДР він стежить за повідомленнями західних телеканалів. З його слів, він сподівається почути одного чудового дня, що ненависний йому режим упав і він може повернутися додому, зазначає видання.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.