У Дніпропетровську київські соціологи представили дослідження, в якому висвітлили юридичні аспекти, побутові проблеми і гендерні стереотипи щодо учасниць АТО. Про це пише Kp.ua.
"Жінки, які пройшли війну, звернулися з проханням допомогти вплинути на юридичну дискримінацію в армії", - розповіла одна з авторів, доцент кафедри соціології Києво-Могилянської академії Тамара Марценюк.
На сьогодні слабкій статі обмежений доступ до військової освіти і більшості військових посад. Завдяки Надії Савченко список жіночих професій в армії поповнився льотчиком і штурманом. Але досі жінка не може обійняти посади військового перекладача, фотографа.
Соціологи за допомогою учасниці АТО, відомої керівниці волонтерської організації "Центр підтримки аеророзвідки" Марії Берлінської, провели 42 інтерв'ю з жінками - бійцями АТО, намагаючись визначити їхнє ставлення до участі в бойових діях і позицію чоловіків щодо них.
Оскільки мобілізація в АТО передбачена для чоловіків, а жінки для цього повинні мати військову спеціальність, то 40 із 42 опитаних прийшли на фронт добровільно, і тільки дві були мобілізовані. Втім, навіть у тих, хто офіційно оформився на службу в ЗСУ, спеціальність за документами не завжди збігається з фактичним видом діяльності. Наприклад, жінку-медика оформили начальником польової лазні (при цьому лазні немає в наявності), або вона оформлена як бухгалтер, а служила гранатометником.
Тільки 17 із 42 респонденток вдалося отримати офіційне оформлення, а пізніше і юридичний статус учасниці бойових дій.
Теми сексуального насильства чоловіків-військовослужбовців дослідники також не оминули. З етичних міркувань учасницям безпосередньо таких запитань не ставили, проте деякі з них розповіли, що були свідками таких випадків.
"П'яний боєць прийшов вночі в кімнату до дівчини, вона злякалася і вискочила на вулицю у чому була. Це лише один випадок. Наступного ранку він попросив вибачення, і конфлікт було залагоджено", - розповіла одна зі співрозмовниць.
У той же час боєць одного з добровольчих батальйонів заявила, що півтора місяці провела в бліндажі разом із 16 чоловіками, і ніяких намірів сексуального характеру щодо неї навіть близько не було.
Якщо форма і черевики для бійців-чоловіків так-сяк надаються Міністерством оборони, то жінки купують їх за свої гроші або ж отримують від волонтерів. Така сама ситуація і з засобами гігієни. Окремих апартаментів теж немає, тому часто жінки ділять один бліндаж разом із чоловіками. Запевняють: ніяких утисків і незручностей з цього приводу не відчували, і навіть якщо їм пропонували окремі намети, - відмовлялися.
На медичне обслуговування в цілому учасниці дослідження не скаржаться, оскільки половина з них - самі медики. Але ось специфічного гінекологічного обслуговування армійська медицина не передбачає, і звертатися по допомогу до фахівця вузького профілю загалом вдавалося тільки у військовому госпіталі.
Дослідження вже передано до Міністерства оборони. Його автори та координатори сподіваються, що воно допоможе розпочати процес реформування української армії і зможе змінити ставлення до жінок-військових. Його головна ідея в тому, що армія повинна формуватися з професіоналів. І якщо в число цих професіоналів хоче входити жінка, то нехай вона має на це повне право.
"Жінка може не гірше чоловіка служити на передовій. Але це повинно бути її бажанням, доброю волею, а не обов'язком", - переконаний колишній заступник міністра оборони, екс-начальник Генерального штабу Анатолій Лопата.
Нагадаємо, вчора, 4 березня в Міноборони відбулася церемонія привітання жінок з Міжнародним днем прав жінок і миру.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.