Учені навчилися відновлювати нейрони, яких не вистачає мозку, із клітин іншого класу, які є у мозковій тканині.
Ця розробка має на меті боротися із хворобами Альцгеймера, Паркінсона, розсіяним склерозом і іншими.
Професор Магдалена Гетц і група дослідників з Дослідницького центру імені Гельмгольца в Мюнхені зуміли показати, що нові функціонально повноцінні нейрони можуть утворюватися в мозку під дією специфічних білкових молекул на допоміжні клітини, які оточують нейрони й виконують метаболічні функції, забезпечуючи тим самим роботу нейронів.
Мова йде про так звані астроцити - клітини, які виконують роль каркаса, що утримує на собі нервову тканину.
Астроцити дуже схожі на клітини-сателіти, які виконують роль попередників нейронів у ході ембріонального розвитку головного мозку. Трансформація сателітів у нейрони відбувається й у дорослому віці, однак дуже обмежено й тільки в окремих ділянках головного мозку.
Дослідники у своїй роботі вперше показали, що астроцити також можуть бути напряму перетворені в нейрони кори головного мозку під дією специфічних білкових молекул, що регулюють роботу клітинних ДНК.
Експериментуючи над мишами, учені довели, що адресна доставка цих білкових молекул в астроцити за допомогою нешкідливих вірусів приводить до утворення збудливих або гальмівних нейронів. Результат трансформації визначається типом діючого білка - нейрогенина-2 у першому випадку й Dlx2 - у другому.
Виробництво нових нервових клітин за допомогою цих білків можливе не лише у випадку молодих астроцитів, а й дорослих клітин, які є у зрілому мозку.
"Наші дані мають надію, що бар'єр, що відокремлює астроцити від нормальних нервових клітин - близьких за своїми властивостями - не є непереборним", - сказав доктор Бенедикт Бернінджер співавтор публікації з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.
Учені мають намір розширити набір нейронів у подальших дослідженнях, вироблених з допоміжних клітин мозку, і наблизитися тим самим до розробки методик лікування важких захворювань.
Нагадаємо, що нещодавно співробітник факультету психології Стенфорда Джесі Ріссмен і його колеги, дослідивши активність нейронів мозку за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, змогли зафіксувати момент, коли людина впізнає знайоме обличчя. Це доводить, що мозок по-різному реагує на вже знайомі й уперше побачені об'єкти. Крім того, дослідження дозволили визначити наявність чи відсутність спогадів про предмет.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.