Верховний Суд РФ виніс рішення про реабілітацію Героя Радянського Союзу генерал-майора Івана Лазаренка, який обороняв Брестську фортецю і загинув у боях під Могилевом.
Таким чином, вирок Військової колегії Верховного Суду СРСР, винесений 17 вересня 1941, було скасовано за поданням Головної військової прокуратури (ГВП).
Нагадаємо, що тоді Лазаренко звинувачувався у бездіяльності і здачі ворогові ввірених йому сил і був засуджений до розстрілу. Пізніше вирок замінили на 10 років позбавлення волі. У жовтні 1942 року генерал був достроково звільнений і повернувся на фронт, як і до вироку, взявши на себе командування дивізією.
Однак тепер ГВП вивчила кримінальну справу Лазаренка і інші архівні матеріали, після чого прийшла до висновку, що його звинуватили і засудили необгрунтовано, оскільки він сумлінно виконував свій військовий обов'язок і покладені на нього обов'язки.
Зазначимо, що Іван Лазаренко був учасником Першої світової війни і став у роки битв повним Георгієвським кавалером. За бої з білогвардійцями під час Громадянської війни він отримав з рук Володимира Леніна орден бойового Червоного Прапора.
З початку 1940 року він командував 42-ю стрілецькою дивізією. 22 червня 1941, коли почалася Велика Вітчизняна війна, його дивізія дислокувалася в Брестській фортеці.
У вироку військової колегії Верховного Суду, значилося, що "Лазаренко, маючи дані, які свідчили про активну підготовку противника до воєнних дій, проявив безпечність, не тримав війська у стані бойової готовності, у перший же момент нападу виявив розгубленість та бездіяльність, а замість рішучих заходів до організації відсічі ворогу самовільно виїхав у штаб корпусу, залишивши частини дивізії без належного керівництва".
Це звинувачення спростував Інститут військової історії Міноборони, який встановив, що реальної можливості протистояти раптовому нападу противника у нього не було. Крім того, безпосередньо перед початком війни Лазаренко тричі пропонував командуванню вивезти частини дивізії з Бреста та Брестської фортеці і призвати із запасу 7000 бійців, у чому йому було відмовлено.
У жовтні 1943 року, вже після того, як генерала випустили на свободу, про зняття з нього судимості клопотав генерал армії Костянтин Рокоссовський. Судимість було знято, проте реабілітації не послідувало.
26 червня 1944 Лазаренко загинув у районі села Холми Чаусського району Могилевської області. Йому було посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.