Україна відзначає 19-у річницю прийняття Конституції, першу редакцію якої було затверджено 28 червня 1996 року.
Конституційний процес у стінах Верховної Ради почався 20 березня 1996 року, коли на спеціальному засіданні парламенту розглядався проект Конституції.
2 квітня цей документ був включений до порядку денного засідання Ради і після 2 місяців доробки 4 червня був прийнятий у першому читанні.
При доробці до другого читання було враховано близько 6 тис. виправлень до цього документа, однак 26 червня парламентський процес прийняття Основного закону виявився під загрозою: Президент Леонід Кучма видав указ про проведення 25 вересня всеукраїнського референдуму для прийняття Конституції.
У свою чергу, парламент 27 червня вирішив розглядати проект Основного закону на одному засіданні без перерв.
У результаті бурхливих дискусій за підсумками безперервної 24-годинної роботи Раді вдалося погодити всі положення документа.
О 9:18 28 червня 315 голосами "за" Конституцію було прийнято й уведено в дію.
Однак менш ніж через 10 років політики взялися переписувати Основний закон, і знову довкола цього процесу розгорнулися нежартівливі баталії.
Процес змін був ініційований ще в 2003 році, однак в активну фазу перейшов у другій половині 2004 року, і був тісно пов'язаний із подіями, що супроводжували вибори Президента, згодом відомими як "Помаранчева революція".
Власне, внесення змін до Конституції в грудні 2004 року з ослабленням влади Президента й переходом до парламентсько-президентської форми правління стало тією умовою, за якої Кучма погодився на проведення повторного 2-го туру виборів глави держави.
За підсумками повторного голосування Президентом став Віктор Ющенко, однак внаслідок прийнятих змін з 1 січня 2006 року його повноваження були істотно скорочені, що стало одним із джерел його тривалих конфліктів із прем'єр-міністрами, зокрема з Юлією Тимошенко.
Ющенко намагався запустити новий процес внесення змін до Конституції, але його плани так і залишилися нереалізованими.
Вибраний у 2010 році Президентом Віктор Янукович також намагався переписати Основний закон, але обрав досить сумнівний шлях: замість тривалого конституційного процесу рішенням Конституційного Суду від 1 жовтня 2010 року були визнані неконституційні зміни, прийняті в грудні 2004 року.
У такий спосіб було повернуто дію Конституції в редакції 1996 року.
Однак правочинність такого рішення КС неодноразово ставилася під сумнів, і в лютому 2014 року під тиском Євромайдану, вітчизняних та іноземних політиків Янукович погодився на поновлення дії редакції Конституції 2004 року.
21 лютого Рада проголосувала за відповідне рішення.
Проте Янукович був відсторонений від влади, втік із країни, а в Україні пройшли позачергові вибори Президента.
26 червня 2014 року вже новий Президент Петро Порошенко вніс у Раду свій проект конституційних змін, що передбачав ліквідацію місцевих адміністрацій, перерозподіл частини повноважень між парламентом і Президентом, а також низку інших нововведень.
Однак у парламенті цей документ так і не знайшов підтримки, і був відкликаний із припиненням повноважень Ради 7-го скликання.
Із січня 2015 року почався новий етап у спробах змінити Основний закон.
Спершу Порошенко запропонував парламенту скасувати депутатську недоторканність і обмежити недоторканність суддів.
Ці пропозиції вже отримали позитивну оцінку Конституційного Суду і тепер мають бути передані в Раду для голосування.
Наприкінці березня Президент створив Конституційну комісію для напрацювання пропозицій за 3 ключовими напрямами зміни Основного закону: децентралізація, реформування системи правосуддя та забезпечення прав людини.
26 червня комісія затвердила пропозиції в частині децентралізації й тепер має передати їх Президенту, що після аналізу направить ці напрацювання на розгляд парламенту.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.
