25% від обсягу фінансування переозброєння російської армії надходять із секретних фондів, пише французький політолог Сіріль Бре у статті, опублікованій у виданні Atlantico.
Кілька років тому в Росії відновилася гонка переозброєнь. Якщо походження більшої частини фінансів відоме, то 25% залишаються таємницею, сказано в статті.
Росія сприяє зростанню нестабільності біля своїх кордонів, але при цьому не йдеться про відкриту війну. Для Росії йдеться про те, щоб відчувалося її присутність. Що стосується економічної доцільності її оборонних зусиль, то вона не так очевидна: направляти 4% свого ВВП на оборону в той час, як інші сектори економіки недоотримують необхідних коштів. До цього варто додати, що впродовж кількох десятиліть зростання російської економіки було залежне від експорту природних ресурсів, пише автор статті.
На думку багатьох оглядачів, гроші надходять від транзакцій непрозорого характеру. Ще в 90-і роки експорт озброєння і військового спорядження здійснювався поза контролем з боку федеральної влади, способи оплати були туманними, з використанням готівки, офшорів і сумнівних фінансових установ, сказано в статті.
"Відтоді деякі звички збереглися. Не виключено, що подібна логіка використовується в рамках зусиль по переоснащенню армії", - пише політолог.
Яким чином Росія, відносно якої діють санкції і яка потерпає від фінансової кризи, може дозволити собі виділяти частину бюджету на переозброєння? Відповідь на це питання пояснюється двома факторами: валютні резерви і колективний вибір. За роки високих цін на вуглеводні РФ накопичила значні запаси валюти, які в 2008 році оцінювалися в 598 млрд доларів, а нині оцінюються в 368 млрд доларів. Ці валютні запаси є "військової скарбницею", на яку російська держава спирається при здійсненні всіх своїх внутрішніх і зовнішніх ініціатив. Ці запаси можуть бути поповнені потайним чином, шляхом повернення капіталів, розміщених за кордоном державними структурами, державними банками або особами, особливо наближеними до влади. Все багатство Росії не піддається обліку, пише політолог.
Другий момент - ставлення суспільства: армія займає важливе місце у свідомості російського народу з часів мілітаризації суспільства Петром Великим аж до перемоги над нацистською Німеччиною в ході Великої Вітчизняної війни. У всі часи, в тому числі і в ХХ столітті, російська держава будувалася, грунтуючись на військовій організації державних структур і на підтримці з боку суспільства. Звання, нагороди, вертикаль влади і принцип підпорядкованості є принципами військової організації суспільства, і ці принципи знову проглядаються в повсякденному житті нинішньої Росії. Колективна любов росіян до армії та мілітаризація суспільного життя знаходять відображення в безпрецедентних зусиллях з модернізації армії, пише автор.
Сьогодні військовий бюджет у два рази більше, ніж у 2010 році. Що може виправдати переозброєння країни? Причини зусиль з модернізації військового апарату не є секретом. З 2009 року їх пояснюють президент, прем'єр-міністр і міністри оборони. Насамперед російська армія, яка брала участь у двох чеченських війнах і у війні з Грузією, була армією другого сорту з точки зору тактики, технології та доктрини. У 2009 році був зроблений вибір на користь військової моделі, технологічно досконалої, сильної в соціальному і демографічному плані, значущої в політичному плані, а також є стримуючим фактором для зовнішніх сил. Метою цих зусиль було відновлення авторитету держави всередині країни і престижу за кордоном, одним словом - відновлення великої військової російської традиції, що бере початок у XVIII столітті Петра Великого і в ХХ столітті Сталіна, зазначає політолог.
Росія здійснює несумірні військові зусилля, щоб зберегти те, що вона вважає своїми життєво важливими інтересами біля своїх кордонів: в Україні, на Балтиці, в Арктиці і навіть на Близькому Сході. Військові зусилля відображають спробу Росії знову опинитися серед провідних гравців на геополітичній сцені і уникнути необхідності сперечатися з ЄС, а також ризику бути роздавленою Сполученими Штатами і поглиненою Китаєм, пише політолог.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.