Верховна Рада дала згоду на притягнення до відповідальності позафракційного депутата Сергія Клюєва. "За" проголосували 287 депутатів за мінімально необхідних 226.
Генеральна прокуратура внесла в Раду відповідне подання 12 травня й, зі слів генерального прокурора Віктора Шокіна, Клюєву загрожує більш як 10 років позбавлення волі.
Зокрема, після внесення подання Шокін повідомив, що Клюєв підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190 (шахрайство, зроблене в особливо великих розмірах або організованою групою), ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, зроблені в особливо великих розмірах або організованою групою) і ч.2 ст.364 (зловживання повноваженнями посадовою особою юридичної особи приватного права, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу.
У свою чергу, при розгляді подання на засіданні Ради перший заступник генпрокурора Володимир Гузир повідомив, що Клюєв підозрюється в заволодінні акціями заводу напівпровідників шляхом обману.
Крім того, з його слів, під діяльність цієї структури було створено фінансові угоди, внаслідок чого завод виявився неплатоспроможним, отримав 250 млн євро з державного банку кредитів, відсотки було погашено, а це близько 200 млн, із захищених статей бюджету внаслідок маніпуляцій відповідних структур Кабінету Міністрів, а Андрій Клюєв тоді був першим віце-прем'єром.
За результатами розгляду подання комітет з питань регламенту й організації роботи Ради 29 травня підготував свої висновки й направив їх голові парламенту Володимирові Гройсману.
Регламентний комітет вирішив, що не можна обґрунтувати законність отримання доказів, зазначених у поданні, оскільки генпрокурор не надав необхідні комітетом додаткові матеріали і вирішив, що докази є недостатніми, а саме подання - недостатньо обґрунтоване.
У свою чергу, Шокін заявив на засіданні комітету, що вважає подання законним й обґрунтованим, а можливість надання додаткових матеріалів виключив, пославшись на таємницю досудового слідства.
У вівторок, 2 червня, голова парламенту Володимир Гройсман заявив, що у зв'язку з висновком комітету подання має бути відправлено в Генпрокуратуру й не може бути винесено на розгляд парламенту, у зв'язку із чим закликав регламентний комітет зібратися на засідання й переглянути своє рішення.
Комітет на засіданні вніс зміни до своїх висновків, виключивши положення щодо обґрунтованості й мотивації подання, і залишивши тільки положення щодо його законності.
Таким чином, комітет рекомендував Гройсману внести подання на розгляд Ради.
Як повідомляло агентство, Клюєв не має наміру переховуватися від слідства й залишати Україну і впевнений, що Генпрокуратура не має доказової бази стосовно нього.
Захисник Клюєва адвокат Юрій Сухов заявляє, що Генпрокуратура намагається перевести цивільно-правові відносини й правовий спір, що стосується заводу напівпровідників, у кримінальну площину.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.
