Переговори про реструктуризацію державного боргу були ініційовані за умовами діючого Меморандуму про співпрацю між Україною і МВФ, і спочатку повинні були закінчитися в травні, потім їх продовжили до кінця червня і далі.
Як пише видання "Дзеркало тижня" , згідно з чинною чотирирічно. програмою розширеного фінансування EFF з МВФ реструктуризація повинна забезпечити досягнення Україною трьох цілей:
- Економії на зовнішніх платежах за боргами держави, гарантованих державою, і суб'єктів держсектора на суму приблизно 15,3 млрд доларів за період реалізації програми МВФ;
- Забезпечення до 2020 року співвідношення державний борг/ВВП на рівні не вище 71% ВВП;
- Підтримання загальних потреб у фінансуванні бюджету за борговими операціями в середньому на рівні 10% ВВП (максимум 12% ВВП на рік) в 2019-2025 рр.
Читайте також: Держборг України перевалив за 1,5 трлн грн, зрівнявшись з номінальним ВВП країни
Тобто фактично від успіху переговорів з кредиторами залежить і успіх співпраці з МВФ.
Відомо, що місія Фонду зараз працює в Україні, і вже точно уряд не ризикнув би приймати закон, що дозволяє Кабміну у разі необхідності припиняти виплати власникам наших боргових зобов'язань, не погодивши це з його представниками і не отримавши від них гарантії того, що це рішення не вплине на перспективи отримання наступного траншу, впевнені автори.
"З іншого боку, саме по собі оголошення мораторію точно не вирішить боргових проблем держави в цілому, лише відтермінувавши виконання зобов'язань. Так що дієвість цього аргументу і його вплив на хід переговорів напевно не варто переоцінювати. Але через брак інших аргументів, використовуються ті, що є", - йдеться в статті.
Автори нагадують, що МВФ неодноразово давав зрозуміти, що Україні не досягти фінансової рівноваги без скорочення боргових зобов'язань, а його функціонери спеціально прописали таку умову в Меморандумі з Києвом. Є й більш делікатна обставина, - уклавши останню угоду, він перевищив допустимий ризик на такого, як Україна, позичальника, про що свідчить власний висновок його експертів (Assessment of the Risks to the Fund and the Fund's Liquidity Position, March 6, 2015). А значить, в забезпеченні платоспроможності України зацікавлений більше, ніж зазвичай.
Чим уряд ризикує в першу чергу, у разі введення мораторію - розривом програми співпраці з МВФ, що означатиме втрату решти джерел зовнішніх надходжень.
"У ті самі 40 мільярдів, про які говорила Крістін Лагард, анонсуючи підписання програми, входять 15,3 млрд, отриманих внаслідок реструктуризації. Вийти на таку цифру без списання 50% номінальної суми боргу неможливо. Як втім, і отримати 50% знижку. Очевидно, це той самий, позначений МВФ, максимум, з якого повинні починатися торги, ясно, що якщо закінчаться торги відстрочкою виплат і зниженими купонами, то вимоги МВФ можна вважати проваленими. Більше того, це не вирішить принципово проблем з виплатами за держборгом і розтягне рішення цієї проблеми на десятиліття. Як у такому разі збалансувати бюджет наступного, та й не тільки наступного, років не зрозуміло, де взяти ресурси для виплат - теж", - йдеться в статті.
Автори впевнені, що насправді "такі ініціативи супроводжуються подібними діями лише в розрахунку на гучні заголовки в ЗМІ". Уже котрий місяць витає над Києвом загроза дефолту - наблизилися до матеріалізації, як ніколи раніше, впевнені автори матеріалу.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.